Справа № 464/714/14-ц
пр.№ 2/464/506/14
28.03.2014 Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Шашуріної Г.О.,
за участю секретаря Причини О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Під Зуброю» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 1 317,04 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1. Позивач в даний будинок надає послуги з постачання теплової енергії. Відповідачі за період з 01.12.2012 року по 31.07.2013 року заборгували за послуги з центрального опалення 1 317,04 грн., у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.
В подальшому позивач неодноразово змінював вимоги та згідно з заявою від 28.03.2014 року просив стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 2 330,03 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву, якою позов підтримав, просив вимоги задовольнити в повному обсязі та проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності. Також, надали письмове заперечення на позов, згідно з яким, температура повітря в їх квартирі в зимовий період коливається не піднімається вище 12 градусів тепла. Вони неодноразово звертались до відповідача з заявами та актами про те, що рівень тепла нижчий за норму та вжиття дій щодо перерахунку плати за центральне опалення. Крім того, вказували, що між ними та позивачем не укладено договір про надання житлово-комунальних послуг. Просили в позові відмовити.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в АДРЕСА_1, яка належить їм на праві власності.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Рішенням виконкому Львівської міської ради від 08.06.2007 року № 365 виконавцями з централізованого опалення визначено житлово-експлуатаційні підприємства (ЛКП, ЖКК, ЖКП, БУ тощо) або інші суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання послуг з централізованого опалення.
Відтак, суд приходить до висновку, що ЛКП «Під Зуброю» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг, зокрема, з централізованого опалення, що надаються у житлові будинки, які знаходяться на його балансі та обслуговуванні.
Відповідно до ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 7 Правил користування приміщення житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг підготовленого виконавцем на основі типового договору. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та балансоутримувачем.
Положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не визначено, що у випадку не писання договору слід вважати, що між сторонами не існує зобов'язальних відносин.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користуються вказаними послугами та зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України кожна із сторін зобов'язання має добросовісно виконувати свої обов'язки.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, оскільки сторонами правочину вчиняються дії, спрямовані на його виконання, які підтверджують досягнення сторонами згоди з його істотних умов. Позивач надає послуги з централізованого теплопостачання, що визнається сторонами.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до комунальних послуг відносяться, зокрема, централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
На підставі п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Згідно з п. 12 вищевказаних Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
При цьому п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що відповідачі неодноразово за період з 2010 року по 2014 рік звертались до позивача з заявами, претензіями та актами про те, що рівень тепла у їх квартирі в опалювальний період нижчий за норму та вжиття дій для покращення житлових умов.
Зокрема, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подавалися заяви 20.01.2010 року, 11.03.2010 року, 22.02.2011 року, 08.02.2012 року, 28.02.2013 року, 28.03.2012 року, 26.01.2014 року з яких вбачається, що температура повітря в їх квартирі в зимовий період не перевищує 12 градусів тепла.
При цьому, вимогами щодо кількісних і якісних показників послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року № 151, визначено, що температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18° C (у наріжних кімнатах - 20° C).
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність факту надання ОСОБА_3, ОСОБА_4 послуг з теплопостачання неналежної якості.
Пунктом 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, визначено, що у разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року № 151, передбачено зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18° C до 12° C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20° C до 14° C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення). При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12° C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14° C) плата за централізоване опалення не справляється.
ЛКП «Під Зуброю» визнано факт надання послуг з централізованого опалення неналежної якості, що підтверджується заявою представника позивача про уточнення позовних вимог, та проведено частковий перерахунок плати за вказані послуги за період березень 2011 року, грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року шляхом зменшення вартості послуг на 25%.
Проте, вказані дій позивача не відповідають приписам Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, згідно з якими плата за централізоване опалення не справляється при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12° C.
Крім того, позивачем не було проведено перерахунок плати за централізоване опалення за 2010, 2013 та 2014 роки відповідно до звернень відповідачів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуг з теплопостачання неналежної якості, непроведення перерахунку плати за надані послуги неналежної якості, суд приходить до висновку про передчасність та необґрунтованість вимог ЛКП «Під Зуброю» щодо стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 243,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 162 ЖК УРСР, ст. 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.п. 11-12, 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Порядком проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року № 151, ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в задоволенні позову Львівського комунального підприємства «Під Зуброю» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Стягнути з Львівського комунального підприємства «Під Зуброю» на користь держави судові витрати в розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.
Суддя: