Справа №254/8813/2013
Провадження № 2/254/162/2014
(заочне)
07 березня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Данилів С.В.,
за секретаря: Доброреза А.А.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві власності, шляхом виселення та звільнення приміщення від майна,-
ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві власності, шляхом виселення та звільнення приміщення від майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29 липня 2013 року був складений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. На час покупки квартири, в ній ще зберігалися речі колишніх власників та старі меблі. Між позивачем та відповідачем була усна домовленість про те, що відповідач забере свої речі з квартири протягом місяця, але на теперішній час ніяких змін. Цей факт не дає можливості позивачці для вселення.
З огляду на те, що з вини відповідача, позивач позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися своїм майном, зокрема проживати у квартирі, зберігати у ній свої речі, позивач просить суд ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву до суду з проханням розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не подавав, тому відповідно до п. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів за відсутності особи, яка бере участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до статті 27 даного Кодексу доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Права власника жилого будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1. (а.с. 5-7).
Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 7111251 від 29 липня 2013 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8)
Згідно витягу з реєстру Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України у Донецькій області від 26 серпня 2013 року, ОСОБА_4 звертався із заявою на протиправні дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно якої вони не віддавали ключі від квартири, яку купила позивач ОСОБА_1 та її чоловік (а.с. 10).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1, виданого 30 липня 2011 року Відділом РАЦС Калінінського РУЮ м. Донецька, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4(а.с.11).
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зверталися до голови ЖСК "МИР-160" з проханням про зняття з обліку в паспортному столі. (а.с.12-14).
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є членом сім'ї ОСОБА_1, договір найму житлового приміщення із нею не укладала, однак при цьому створює перешкоди власнику у праві користуванні жилим приміщенням.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у реалізації її права власності на нерухоме майно, шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення та звільнення приміщення від майна є підставна, а відтак слід зобов'язати ОСОБА_2 звільнити приміщення шляхом виселення, а також зобов'язати відповідача передати позивачу ключі від вхідних дверей квартири та вивезти належне їй майно із вищевказаної квартири.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 316, 317, 319, 321, 368, 386, 391, ЦК України, ст. 99 ЖК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві власності, шляхом виселення та звільнення приміщення від майна - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійснені права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 вивезти належне їй майно з квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 41 копійка.
Заочне рішення може бути переглянуте Будьоннівським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Будьоннівського
районного суду м. Донецька С.В. Данилів