Справа № 464/3056/14-к
пр.№ 1-кс/464/805/14
26.03.2014 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 в порядку ч. 2 ст. 55 Конституції України,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою в порядку ч. 2 ст. 55 Конституції України, в якій просить визнати незаконними та скасувати відписку від 03.03.2014 р. прокурора м. Львова про відмову складати протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 212-3 КУпАП на прокурора Сихівського району м. Львова та щодо відмови останнього в задоволенні інформаційного запиту; відписку від 18.03.2014 р. прокурора Сихівського району м.Львова про ініціювання дисциплінарного провадження щодо працівників Сихівського РВ міліції, у зв'язку з порушеннями останніми положень Закону України «Про вільний доступ до публічної інформації»; відшкодувати завдану йому шкоду вказаними рішеннями у розмірі 10 000 грн. та постановити окрему ухвалу, спрямовану на реальне усунення причин порушень закону, встановити наявність підстав для притягнення винних осіб до відповідальності.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається із положень ч.2 ст.18 КАС України, справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова чи службова особа, підсудні окружним адміністративним судам.
Крім цього, відповідно до ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім вимоги щодо визнання дій неправомірними, ОСОБА_2 заявлено вимогу щодо відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, запаяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, приходжу до висновку, що дана скарга подана з порушенням предметної підсудності.
Відповідно до ст.ст. 104, 105 КАС України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутись до суду з адміністративним позовом, вимоги до форми і змісту якого визначено ст. ст. 105,106 КАС України. Всупереч вказаної норми, ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку Глави 26 КПК України, а не з адміністративним позовом.
Згідно ч.2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
А тому, скаргу ОСОБА_2 слід повернути заявнику.
Керуючись ст. 304 КПК України, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_2 в порядку ч. 2 ст. 55 Конституції України - повернути заявнику ОСОБА_2 .
Суддя ОСОБА_1