іменем України
Справа № 210/519/14-к
Провадження № 1-кп/210/164/14
"31" березня 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисників обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
представника Служби за справами дітей Дзержинської райради - ОСОБА_6
соціального педагога КЗШ № 69 - ОСОБА_7
потерпілої - ОСОБА_8
законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження по звинуваченню
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, освіта 9 класів, не одруженого, учня 10-А класу Криворізької загальноосвітньої школи № 69, раніше не судимого, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
у здійсненні карного правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, освіта 8 класів, не одруженого, учня 9-А класу Криворізької загальноосвітньої школи № 69, раніше не судимого, мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,
у здійсненні карного правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_11 , 13 січня 2014 року, близько 13 години 30 хвилин перебуваючи в приміщенні Криворізької загальноосвітньої школи №69, розташованої по вул. Хабарівській, 4 в м. Кривому Розі, разом із неповнолітнім ОСОБА_12 , побачили раніше візуально знайомого їм малолітнього ОСОБА_13 , 2001 року народження, в руках у якого був мобільний телефон.
ОСОБА_11 з метою відкритого заволодіння чужим майном та зверненням його на свою користь, вступив у злочинну змову з ОСОБА_12 , маючи намір заволодіти мобільним телефоном, який знаходився в користуванні ОСОБА_13 .
З метою реалізації спільного злочинного наміру, неповнолітній ОСОБА_11 разом з неповнолітнім ОСОБА_12 почали слідувати за малолітнім ОСОБА_13 до місця мешкання останнього - до буд. АДРЕСА_3 .
В той же день, 13 січня 2014 року, близько 14 години 20 хвилин, неповнолітній ОСОБА_11 за попередньою змовою, групою осіб з неповнолітнім ОСОБА_12 , з метою відкритого викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, наздогнали малолітнього ОСОБА_13 , у кабіні ліфту буд. АДРЕСА_3 партз'їзду, де неповнолітній ОСОБА_12 виштовхнув з кабіни ліфту малолітнього ОСОБА_14 , який знаходився разом з малолітнім ОСОБА_13 та реалізуючи свій злочинний намір, під час руху на ліфті, відкрито викрали, шляхом ривку, з рук ОСОБА_13 , належний його матері ОСОБА_8 мобільний телефон «LG чорно-червоного кольору, вартістю 300 гривень, в якій була сім-картка оператора мобільного зв'язку «КиївСтар» номер абонента НОМЕР_1 , вартістю 10 гривень, на рахунку було гроші в сумі 5 гривень, який перебував у малолітнього ОСОБА_13 в користуванні.
Після чого, неповнолітній ОСОБА_11 та неповнолітній ОСОБА_12 з місця вчинення злочину зникли, утримуючи при собі викрадене майно, розпорядившись викраденим на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 315 гривень.
Вчинені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вищезгадані дії містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України як грабіж, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Допитаний в ході судового розгляду звинувачуваний ОСОБА_11 винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю і детально розповів про обставини скоєного злочину. Свої дії пояснює тим, що мав на меті заробити грошей. У скоєному розкаюється.
Допитаний в ході судового розгляду звинувачуваний ОСОБА_12 винним себе в пред'явленому звинуваченні визнав повністю і розповів про обставини скоєного злочину. Свої дії пояснює тим, що також мав на меті заробити грошей. У скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що вона мешкає разом із неповнолітнім сином ОСОБА_15 , 2001 року народження за адресою: АДРЕСА_4 .
13 січня 2014 року, близько о 14.20 год. її син зателефонував у омофон у їх під'їзді та вона почала його чекати, але сина довго не було, тому вона відкрила двері і почула гам у під'їзді. Вона побігла на двір та неподалік побачила двох хлопців, одного в чорній куртці, а одного в чорно-голубій, їх обличчя вона не бачила.
Потім вона піднялась додому, та син їй розповів, що двоє хлопців, які навчаються з ним у школі в старших класах в ліфту відібрали у нього мобільний телефон. Оскільки телефон належав їй спричинена шкода складає 315 грн., яку їй відшкодовано у повному обсязі.
Так, свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що 13 січня 2014 року близько 13.40 годин він разом із своїм однокласником ОСОБА_15 пішли до нього додому. Біля його під'їзду вони побачили, як до них підійшли раніше знайомі хлопці, які навчаються з ними у школі у старших класах. Костя зробив виклик по домофону та через слухавку його мама відчинила двері. Хлопці зайшли перед ними. Вони викликали ліфт, зайшли в нього, однак хлопці руками зупинили двері ліфта, випхали його з нього. Він побіг до матері ОСОБА_16 , щоб покликати на допомогу, оскільки останній кричав у ліфту. На сходах він зустрів хлопців, а потім і маму ОСОБА_16 , яка бігла на вулицю.
Вина обвинуваченого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про скоєння злочину (а.с.8); протоколом огляду місця події від 13 січня 2014 року (а.с.9); протоколом пред'явлення речей для впізнання від 17 січня 2014 року (а.с.31); протоколами пред'явлення осіб для впізнання від 21 січня 2014 року (а.с.40, 44, 48, 52).
Оцінивши в сукупності усі докази у справі, суд вважає винними ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в здійсненні карного правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України як грабіж, за ознаками відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинувачуваному ОСОБА_11 суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, виховується в родині з одним із батьків, за місцем навчання характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, матеріальна шкода відшкодована шляхом викрадення вилученого.
До обставин, пом'якшувальних покарання звинувачуваного ОСОБА_11 суд відносить ті, що він розкаюється в скоєному, скоїв злочин будучи неповнолітнім, виховується у родині з одним із батьків, своєю поведінкою в ході досудового слідства сприяв розкриттю злочину.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_11 суд не встановив.
З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, суд вважає за можливе, не дивлячись на ступінь тяжкості вчиненого злочину та враховуючи те, що ОСОБА_11 може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства, згідно зі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи покарання обвинувачуваному ОСОБА_12 суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем навчання та проживання характеризується з позитивного боку, матеріальна шкода відшкодована шляхом вилучення викраденого.
До обставин, пом'якшувальних покарання звинувачуваного ОСОБА_12 суд відносить ті, що він розкаюється в скоєному, скоїв злочин будучи неповнолітнім, своєю поведінкою в ході досудового слідства сприяв розкриттю злочину.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_12 суд не встановив.
З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, суд вважає за можливе, не дивлячись на ступінь тяжкості вчиненого злочину та враховуючи те, що ОСОБА_12 може бути виправлений та перевихований без ізоляції від суспільства, згідно зі ст. ст.75, 104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_11 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий термін 1 (один) рік та покласти на нього обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Відповідно до ч. 4 ст.104 КК України покласти на соціального педагога КЗШ № 69 ОСОБА_7 обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_11 , 1998 року народження та проведенням з ним виховної роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити - передача під нагляд батьків.
ОСОБА_12 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий термін 1 (один) роки та покласти на нього обов'язки передбачені п.п.2,3,4 ст. 76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції”.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити - передача під нагляд батьків.
Речові докази, перераховані на а.с.34, у вигляді мобільного телефону LG чорно-червоного кольору, вартістю 300 гривень, имей: НОМЕР_2 , які зберігаються відповідно до розписки від 17 січня 2014 року у ОСОБА_8 залишити останній.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити звинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і прокуророві негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1