Вирок від 18.03.2014 по справі 447/596/14-к

Справа № 447/596/14-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2014 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду у місті Миколаєві Львівської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР під №12014140250000120 від 04.02.2014 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рудники, Миколаївського району Львівської області, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючої, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 18.10.2013 року з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям внесла до заяви «Про призначення усіх видів соціальної допомоги», затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України №96 від 22.06.2012 року, неправдиві відомості як підставу для нарахування соціальної допомоги одиноким матерям та при перевірці соціальними працівниками приховала інформацію про те, що з червня 2013 року по даний час проживає в АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 , батьком її дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, однак протягом вказаного періоду вела спільне господарство. Крім того, починаючи з червня 2013 року ОСОБА_4 спільно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_5 , однак про вказаний факт уповноважених службових осіб управління соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації не повідомила, хоча відповідно до розписки від 18.10.2013 року була обізнана про обов'язок повідомляти органи праці та соціального захисту населення про зміни у складі сім'ї. Таким чином в період з 01.06.2013 року по 11.02.2014 року включно, ОСОБА_4 в порушення абзацу 4 ст. 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері, чим заподіяла державі майнову шкоду на загальну суму 4737,60 грн. Своїми діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості від 27.02.2014 року, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, згідно якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, обставини якого викладено в оголошеній їй підозрі. Заподіяну майнову шкоду державі у сумі 4737,60 грн ОСОБА_4 зобов'язується відшкодувати до 01.05.2014 року, шляхом внесення коштів на рахунок управління соціального захисту населення в Миколаївському районі Львівської області, попередньо отримавши реквізити рахунку в указаній установі. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання .

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Обіцяла відшкодувати завдану державі майнову шкоду в сумі 4737,60 грн в строк передбачений угодою.

Враховуючи викладене, суд, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості, умови якої відповідають вимогам КПК України та КК України.

Вказана угода укладена сторонами добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України , оскільки вона, шляхом обману, умисно заволоділа чужими майном - грошима в розмірі 4737,60 грн. Обвинувачена свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає повністю.

Сторони розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Обвинувачена розуміє характер обвинувачення та вид покарання, яке їй буде призначене у разі затвердження угоди.

Угода про визнання винуватості відповідає вимогам, встановленим КПК України, та не порушує прав, свобод чи інтересів сторін кримінального провадження або інших осіб.

Покарання у виді громадських робіт, визначене в угоді про визнання винуватості відповідає вимогам КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.02.2014 року, укладену між заступником Миколаївського міжрайонного прокурора молодшим радником юстиції ОСОБА_8 , який призначений керівником групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014140250000120 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 визнати винною за ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 240( двохсот сорока) годин громадських робіт.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку передбаченому ст. 394 КПК України.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
37939007
Наступний документ
37939009
Інформація про рішення:
№ рішення: 37939008
№ справи: 447/596/14-к
Дата рішення: 18.03.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство