Дата документу 23.01.2014
Справа № 334/10579/13-к
Провадження № 1-кп/334/49/2014
23 січня 2014р. Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12013080050004494 від 05.11.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, освіта середня, громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей не має, працюючого Приватне акціонерне товариство № НОМЕР_1 , водієм, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, суд, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2013р. приблизно о 18год. 00хв. ОСОБА_4 , маючи намір на викрадення чужого майна знаходячись у супермаркеті «Сільпо» по вул. Руставі буд.1-Г Запоріжжя, шляхом вільного доступу таємно викрав з вітрини спиртних напоїв одну пляшку віскі «Джим Бім» ємкістю 0,7л. вартістю 159грн. 17коп., що належить супермаркету «Сільпо», після чого намагався покинути місце скоєння злочину, але не довів свій злочинний намір до кінця з причин не залежних від нього, тому, що був затриманий охороною біля виходу з приміщення магазину.
Зазначені дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в інкримінованому йому, органом досудового розслідування, кримінальному правопорушенні, повністю визнав, у вчиненому розкаявся та пояснив суду, що дійсно скоїв крадіжку алкогольного напою в магазині «Сільпо», просить не застосовувати до нього тяжкого покарання, оскільки він повертався з похорон близького родича та був у стані стресу.
Представник потерпілого ОСОБА_5 , суду пояснив, що матеріальна шкоду супермаркету «Сільпо» відсутня, пляшка віскі повернута магазину, на суровому покаранні ОСОБА_4 не наполягає.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміє зазначена особа зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.15-ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, відношення його до вчиненого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 раніше не судимий, скоєний ним злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості, має постійне місце проживання та роботи, одружений, має на утриманні матір пенсіонерку, що підтверджується відповідними документами, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на диспансерному обліку в спеціальних медичних лікувальних закладах не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд відносить визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, не виявлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_4 , його відношення до скоєного, враховуючи думку представника потерпілої юрособи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе із застосування мінімальної міри покарання, та з цих підстав вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються його діяння у вигляді штрафу.
Керуючись ст. ст.368-371,373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850грн. (вісімсот п'ятьдесят грн.)
Застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: ОСОБА_1