19 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/27668/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Василенко І.Ю.,
за участю представника позивача Богач Ю.П. та представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 12 червня 2012 року № 117282, зобов'язання відповідача відновити розмір пенсії, отримуваної до розпорядження № 117282, та зобов'язати відповідача повернути суми коштів, незаконно утриманих з пенсії згідно розпорядження № 117282.
В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На підставі заяви від 24 грудня 2004 року позивачу було проведено перерахунок пенсії за віком, яку обчислено із заробітної плати за період роботи в Ремонтно-будівельному управлінні № 7 з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року. В липні 2012 року позивачу надійшло повідомлення відповідача про утримання з пенсії надмірно виплачених коштів, до якого додано копію рішення від 14 червня 2012 року № 749 «Про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони». У даному рішенні зазначалось, що з матеріалів пенсійної справи вбачаються зловживання з боку пенсіонера щодо надання недостовірних документів, внаслідок чого утворилася переплата пенсії за період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2012 року, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 83450 грн. 32 коп.. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, визнано протиправним та скасовано назване рішення відповідача від 14 червня 2012 року та зобов'язано Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати в розмірі 20% суми пенсії ОСОБА_3 з дати прийняття постанови суду по даній справі. Одночасно зобов'язано відповідача повернути незаконно утриманні з пенсії ОСОБА_3 суми коштів.
Проте, у вересні 2013 року розмір пенсії позивача не змінився. З відповіді пенсійного органу на звернення та доданих до нього документів позивач дізналась, що розпорядженням відповідача від 12 червня 2012 року № 117282 пенсію позивача з 01 січня 2004 року обчислено із заробітної плати за період основної роботи з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року, без врахування довідки РБУ № 7 про заробітну плату за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси від 12 червня 2012 року № 117282, зобов'язано Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси відновити позивачу розмір пенсії, який був до прийняття розпорядження від 12 червня 2012 року № 117282 з урахуванням періоду роботи за сумісництвом в Підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні № 7 та зобов'язано відповідача повернути суму коштів, незаконно утриманих з пенсії ОСОБА_3 згідно розпорядження від 12 червня 2012 року № 117282.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 7, п. 4 ст. 11, п. 3 ст. 159 КАС України. Так, на думку апелянта, Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси правомірно винесено розпорядження від 12 червня 2012 року № 117282, оскільки з листа Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308, отриманого пенсійним органом, вбачається, що в ході перевірки довідок про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7, які знаходяться в пенсійних справах Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, виявлено факти значних розбіжностей між зазначеними у формі № 4-ПФ сукупними фондами заробітних плат та фактичними розмірами заробітних плат, відображеними в довідках про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, виступи представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Приморського району м. Одеси та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 24 грудня 2004 року позивачу було проведено перерахунок пенсії за віком, яку обчислено із заробітної плати за період роботи в РБУ № 7 з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року.
В липні 2012 року позивачу надійшло повідомлення відповідача про утримання з пенсії надмірно виплачених коштів, до якого додано копію рішення від 14 червня 2012 року № 749 «Про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони».
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, визнано протиправним та скасовано назване рішення відповідача від 14 червня 2012 року, зобов'язано Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати в розмірі 20% суми пенсії ОСОБА_3 з дати прийняття постанови суду по даній справі. Одночасно зобов'язано відповідача повернути незаконно утриманні з пенсії ОСОБА_3 суми коштів.
У вересні 2013 року розмір пенсії позивача не відновлено. З відповіді пенсійного органу на звернення позивача та доданих до нього документів остання дізналась, що розпорядженням відповідача від 12 червня 2012 року № 117282 пенсію позивача з 01 січня 2004 року обчислено із заробітної плати за період основної роботи з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року, без врахування довідки РБУ № 7 про заробітну плату за період з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року.
Вказане рішення прийняте Управлінням ПФУ в Приморському районі м. Одеси на підставі листа Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308, в якому зазначено, що в ході перевірки довідок про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7, що знаходяться в пенсійних справах Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси, виявлено факти значних розбіжностей між зазначеними у формі № 4-ПФ сукупними фондами заробітних плат та фактичними розмірами заробітних плат, відображених в довідках про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що факт недостовірності довідки про заробітну плату, яку позивач отримувала в РБУ № 7, не доведений належними та допустимими доказами, а тому перерахунок пенсії позивача в сторону зменшення, проведений пенсійним органом, є протиправним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
За змістом наведених положень Закону обов'язковою умовою перерахунку пенсії в сторону зменшення є встановлення пенсійним органом факту зловживання з боку пенсіонера, або подання страхувальником недостовірних даних.
Як встановлено матеріалами справи, при проведенні позивачу перерахунку пенсії за віком з 01 січня 2004 року враховувався розмір заробітку за період 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року, згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12 грудня 2004 року, наданої Підрядним спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням № 7 (а. с. 14).
Приймаючи оскаржене розпорядження від 12 червня 2012 року, яким ОСОБА_3 перераховано пенсію в сторону зменшення з виключенням при проведенні розрахунку періоду роботи з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року в РБУ № 7, Управління ПФУ в Приморському районі м. Одеси виходило з того, що позивачем було надано недостовірні відомості, а саме довідку про заробітну плату від 12 грудня 2004 року.
На підтвердження висновків про надання позивачем недостовірних даних про заробітну плату позивача, відповідач послався на лист Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308 про невідповідність заробітної плати працівників РБУ № 7, в тому числі позивача, зазначеної у довідках про заробітну плату, відомостям про загальний обсяг витрат на оплату праці, зазначеної у звіті форми 4-ПФ про нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 1995 року по грудень 1997 року (а. с. 69). Зокрема, за даними правоохоронного органу, розмір заробітної плати працівників РБУ № 7, зазначений у довідках, є більшим, ніж зазначений у звіті форми 4-ПФ.
Проте, наявність розбіжностей по заробітній платі у довідках працівників РБУ № 7 та звіті форми4-ПФ РБУ № 7 не свідчить про недостовірність даних, викладених саме у довідках про заробітну плату. Така недостовірність може мати місце і у звітах форми 4-ПФ, складених страхувальником із заниженням загального обсягу витрат на оплату праці з метою зменшення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За даними пенсійної справи ОСОБА_3, копії якої містяться в матеріалах справи, позивачу з 01 січня 2004 року зроблений перерахунок пенсії на підставі довідки РБУ № 7 від 12 грудня 2004 року. Дані у цій довідці зазначені на підставі відомостей нарахування заробітної плати за 1993-1997 роки.
Разом з тим, данні Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області про невідповідність розміру заробітної плати саме у довідках, виданих працівникам РБУ № 7, зроблені без аналізу та порівняння з відомостями про заробітну плату цих працівників за відповідні роки, як це було зроблено при видачі довідок про заробітну плату.
При цьому лист Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області не містить відомостей про конкретний розмір завищення заробітної плати по кожному працівнику, зазначений лише сукупний розмір заробітної плати 23 працівників РБУ № 7 за звітом форми 4-ПФ, який не відповідає сукупному розміру заробітної плати цих же працівників згідно довідкам.
Управлінням ДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області в ході перевірки не з'ясовані дані про кількість працюючих у РБУ № 7, на підставі яких ним був складений звіт форми 4-ПФ в частині загального обсягу витрат на оплату праці, та чи відповідає ця кількість працюючих кількості пенсіонерів РБУ № 7, по довідкам яких проведена перевірка.
Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що лист Управління ДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308 не є належним доказом подання позивачем або страхувальником недостовірних даних у довідці про заробітну плату позивача, а тому проведення відповідачем оскарженим розпорядженням на підставі названого листа перерахунку пенсії позивача в сторону зменшення є протиправним, що свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про задоволення вимог позивача.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 24 березня 2014 року.
Головуючий:
Судді: