25 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4103/13-а
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.,
- Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» до Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій незаконними,-
Відкрите акціонере товариство «Херсонський бавовняний комбінат» (далі - позивач, або ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат») звернулось до суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс» (далі - ТОВ «Мак-Плюс»), Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, про визнання незаконними дій реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції у Херсонські області щодо реєстрації права власності на майно комплекс дитячого оздоровчого табору «Орлятко» (Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича, буд. 2-В) (далі - ДОТ «Орлятко») за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс».
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року у задоволенні вказаних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судове засідання представник позивача не прибув, попередньо звернувшись з заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с.123-124).
Представник відповідача - Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області та представники третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області у судове засідання, також, не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду, телефонограмами та розпискою, причини неприбуття не відомі (а.с.98-99, 117, 119, 121-122).
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Крім того, відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року у справі № 5004/2536/11 (а.с.27-30) затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ «Мак-Плюс» та ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», згідно якої відповідач (ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія») бере на себе обов'язок погасити заборгованість перед позивачем (ТОВ «Мак-Плюс») в сумі 12000000,00 гривень шляхом передачі позивачу (ТОВ «Мак-Плюс») нерухомого майна, яке належить відповідачу (ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія») на праві власності, перелік та вартість якого визначається в п. 4 даної мирової угоди, протягом 3 (трьох) днів з моменту затвердження даної Мирової угоди Господарським судом Волинської області.
Згідно п. 4 даної Мирової угоди в її рамках відповідач ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія») передав позивачу (ТОВ «Мак-Плюс»), а позивач (ТОВ «Мак-Плюс») прийняв наступне нерухоме майно, зокрема, комплекс, ДОТ «Орлятко», який знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. П. Поповича, буд. 2-В.
На підставі зазначеної Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року у справі № 5004/2536/11, 06.03.2013 року, за заявою ТОВ «Мак-Плюс», Реєстраційною службою Скадовського районного управління юстиції Херсонської області було здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Мак-Плюс» на вказане майно, номер запису про право власності: 436256, що підтверджується витягом з Держаного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.03.2013 року, індексний номер витягу: 1571465 (а.с.32-33).
Не погоджуючись з вказаними діями Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області щодо реєстрації права власності на майно комплекс ДОТ «Орлятко» (Херсонська область, Скадовський район, м. Скадовськ, вул. Поповича, буд. 2-В) за ТОВ «Мак-Плюс», ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» звернувся до суду з вимогами про визнання вказаних дій незаконними.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні вказаних вимог ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», суд першої інстанції виходив з того, що Реєстраційна служба Скадовського районного управління юстиції Херсонської області правомірно, у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснила реєстрацію ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс» на підставі чинної та ніким не скасованої ухвали Господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року про затвердження Мирової угоди.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Також, статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно вимог абз. 2 ч. 2 ст. 15 цього ж Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Так, відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Зокрема, відповідно до п. 26 вказаного Порядку для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, згідно вимог п. 27 цього ж Порядку, є, зокрема, ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
Пунктом 23 цього ж Порядку визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
В свою чергу, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
При цьому, згідно вимог ч. 4 цієї ж статті відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
З наведеного вбачається, що ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Тобто, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яким є, зокрема, ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди, та лише при наявності підстав, вичерпний перелік яких наведений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», має право відмовити у такій реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що державна реєстрації права власності на ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс» була здійснена відповідачем на підставі ухвали Господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року по справі № 5004/2536/11, якою затверджена Мирову угоду, укладену між ТОВ «Мак-Плюс» та ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія», за умовами якої в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» передало у власність ТОВ «Мак-Плюс» майно, до складу якого увійшов комплекс ДОТ «Орлятко».
Зазначене судове рішення, як під час проведення спірної реєстраційної дії, так і під час розгляду справи в суді, не скасовано та/або нечинним не визнано.
Ніяких заборон у здійсненні реєстрації права власності на ДОТ «Орлятко» не встановлювалось.
Апелянт, як в заявленому адміністративному позові, так і в поданій апеляційній скарзі не наводить жодних з перелічень у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обставин, які повинні були б бути враховані відповідачем при здійсненні спірної реєстраційної дії та повинні були б бути підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації прав на ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс», та відповідно, які б свідчили про незаконність дій відповідача щодо проведення такої реєстрації.
Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 цього Кодексу визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії відповідача щодо проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто під час розгляду справи підлягають доведенню саме обставини, що свідчать про порушення відповідачем вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні державної реєстрації прав на майно - ДОТ «Орлятко», проте представником позивача у ході судового розгляду справи не наведено жодних обставин, які б свідчили про незаконність дій державного реєстратора при здійсненні вказаної реєстрації.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та дій, вчинених державним реєстратором під час розгляду заяви третьої особи - ТОВ «Мак-Плюс» про державну реєстрацію права власності, видно, що державний реєстратор діяв у межах повноважень, наданих йому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та у відповідності до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Доводи апелянта про те, що ухвала Господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року, на підставі якої відповідачем було проведено державну реєстрацію права власності на ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс», втратила юридичну силу на час проведення спірної реєстраційної дії, що, відповідно, свідчить про незаконність дій відповідача щодо проведення державної реєстрації прав на підставі такої ухвали, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на положення ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Будь-яких обмежень строками дії судових рішень Господарський процесуальний кодекс України не передбачає. Крім того, як вже наголошувалось колегією суддів, зазначене судове рішення, як під час проведення спірної реєстраційної дії, так і під час розгляду справи в суді, не скасовано та/або нечинним не визнано.
Та обставина, що в п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області по справі № 5004/2536/11 від 29.12.2011 року зазначено, що: «Дана ухвала набирає законної сили з 29.12.2011 року та дійсна для пред'явлення до виконання до 29.12.2012 року» не означає втрату даною ухвалою юридичної сили після 29.12.2012 року. Ухвала про затвердження Мирової угоди має подвійне правове значення, є виконавчим документом, і в той же час правовстановлюючим документом відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом року. Таким чином, пунктом 4 ухвали від 29.12.2011 року по справі № 5004/2536/11 встановлено, що сторони по справі у випадку невиконання в добровільному порядку зобов'язань по Мировій угоді мають право пред'явити ухвалу про затвердження Мирової угоди до примусового виконання в термін до 29.12.2012 року. Відповідно, пункт 4 ухвали від 29.12.2011 року по справі № 5004/2536/11 не розповсюджується на взаємостосунки сторін по справі з третіми особами.
Рішення господарського суду Херсонської області від 05.02.2013 року по справі № 5024/884/2012, на яке апелянт посилається, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та, відповідно, як на підставу для визнання незаконними дій державного реєстратора, про витребування майна з незаконного володіння ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» на користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» не скасовує право власності ТОВ «Мак-Плюс» на ДОТ «Орлятко». Рішення господарського суду Херсонської області про витребування майна з чужого володіння та зобов'язання передати майно не є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.
Крім того, як встановлено колегія суддів, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року задоволено частково адміністративний ТОВ «Виробничо-комерційної фірми «Сезам» до Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області за участю третіх осіб - ТОВ «Мак-Плюс», ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» та визнано неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області щодо витребування майна - ДОТ «Орлятко», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Попович П., буд. 2-В, - на користь ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», зобов'язано державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області в повному обсязі вчинити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Херсонської області № 5024/884/2012 від 19 лютого 2013 року, скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про закінчення виконавчого провадження від 24 липня 2013 року за № 36843107.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують встановленого факту відповідності вимогам Закону поданих до відповідача третьою особою - ТОВ «Мак-Плюс» документів для проведення державної реєстрації прав та не містять обґрунтованих доводів і належних доказів порушення відповідачем при розгляді вказаної заяви ТОВ «Мак-Плюс» та відповідно при здійсненні державної реєстрації прав на ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс» вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого адміністративного позову та відповідно відсутності підстав для визнання незаконними дій Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції у Херсонські області щодо реєстрації права власності на майно - комплекс ДОТ «Орлятко» за ТОВ «Мак-Плюс».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» до Реєстраційної служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак-Плюс», Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про визнання дій незаконними - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/