26 березня 2014 р.Справа № 818/6895/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. по справі № 818/6895/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області та просив суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправними і скасування положення пункту першого Наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 11 липня 2013 року № 586 щодо звільнення, ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ України та Наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 25 липня 2013 року № 160 о/с (по особовому складу) в частині звільнення, ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ; про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення Глухівського МВ УМВС України в Сумській області з поновленням у спеціальному званні "майор міліції" та зобов'язання відповідача виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 липня 2013 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ України з 25 липня 2013 року на 01 серпня 2013 року.
Стягнуто з управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 511,55 грн.
Позивач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в Глухівському MB УМВС України в Сумській області на посаді старшого слідчого. Наказом УМВС України в Сумській області № 586 від 11 липня 2013 року за порушення розділу IV "Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України", затвердженого Наказом МВС України № 155 від 22 лютого 2012 року, пункту 2.9 „а" Правил дорожнього руху України, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також за проявлену у ході службового розслідування нещирість та на підставі статей 2,12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV старшого слідчого слідчого відділення Глухівського МВ майора міліції ОСОБА_1 було звільнено за п.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 8-9). На підставі зазначеного наказу УМВС України в Сумській області був прийнятий наказ від 25 липня 2013 року № 160 о/с (по особовому складу), яким ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 „є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (а.с. 10).
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправними і скасування положення пункту першого Наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 11 липня 2013 року № 586 щодо звільнення, ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ України та Наказу начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 25 липня 2013 року № 160 о/с (по особовому складу) в частині звільнення, ОСОБА_1, з органів внутрішніх справ та поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення Глухівського МВ УМВС України в Сумській області з поновленням у спеціальному званні "майор міліції, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийняті відповідачем з урахуванням всіх обставин що мають значення для прийняття рішень та з дотриманням вимог законодавства.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Пунктом 23 Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), особи рядового та начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до п. 64 "є" Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно з ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 зазначеного Статуту встановлено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Також, вимоги до працівника міліції щодо суворого додержання Конституції України, діючого законодавства України, виконання вимог статутів, які видаються у межах їх повноважень закріплені у Законі України "Про міліцію", Присязі працівника ОВС України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, "Правила поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України", затверджені наказом МВС України від 22.02.2012 № 155.
Як вбачається із матеріалів справи, наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області №586 від 11.07.2013 був прийняти на підставі висновку службового розслідування, затвердженого начальником УМВС України 11 липня 2013 року.
Службовим розслідування встановлено, що 04.07.2013, згідно графіку раптових перевірок по контролю за дотриманням працівниками органів внутрішніх справ Правил дорожнього руху України та транспортної дисципліни, мобільною групою у складі оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Сумській області ДВБ МВС України майора міліції Заіки О.О., старшого інспектора ДПС взводу із забезпечення супроводження роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС, молодшого лейтенанта міліції Матяша A.B. та інспектора цього ж взводу прапорщика міліції Лубенця С.В. здійснювався нагляд за дорожнім рухом на автодорозі Суми-Путивль-Глухів. О 22.30 год., поблизу с. Перемога, вищезазначеними працівниками міліції був помічений скутер "Ямаха" без номерного знаку, характер руху якого викликав сумнів у спроможності водія адекватно оцінювати дорожню обстановку. Після зупинки скутера було встановлено, що ним керував старший слідчий слідчого відділення Глухівського MB майор міліції ОСОБА_1, який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне освідчення для встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній погодився. За результатами медичного обстеження, проведеного у Глухівській центральній районній лікарні, було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вказане підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду, на якому мається підпис ОСОБА_1 (а.с. 48).
Під час медичного огляду в Глухівській ЦРЛ, лікар, що проводив огляд, неодноразово пропонував ОСОБА_1 здати на аналіз біосередовище, проте останній від пропозиції відмовився.
На підставі висновку про результати медичного огляду, працівниками ДПС відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 47).
Матеріалами справи підтверджується факт керування 04.07.2013 ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та порушенням службової дисципліни, що в свою чергу відповідно до норм Дисциплінарного статуту є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на висновок медичного огляду Кролевецької ЦРБ (а.с. 83), оскільки зазначений висновок медичного огляду ОСОБА_1 був складений лікарем Кролевецької ЦРБ без направлення на огляд, виданого працівниками відповідних служб міліції, без їх присутності та пізніше ніж через дві години з моменту виявлення відповідних підстав, що в свою чергу порушує вимоги ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України та як наслідок тягне за собою недійсність вказаного медичного висновку.
До того ж, п. 14 Порядку встановлено, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку, проте висновок медичного огляду складений Глухівською ЦРЛ, яким було встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, позивачем оскаржений не був.
Позивач також посилається на постанову Глухівського міськрайонного суду від 29.10.2013, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрите, проте колегія суддів не бере до уваги зазначене твердження позивача, оскільки з зазначеної постанови слідує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП закрите не з реобілітуючих підстав, а у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст.38 КУпАП (а.с. 150).
Колегія суддів також вважає необґрунтованим твердження позивача стосовно порушення відповідачем процедури звільнення, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Відповідно до п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаної посади через 4 роки, а також при призначенні па вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
Так, відповідачем перед прийняттям оскаржуваних наказів відповідно до вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, було проведено службове розслідування під час якого у позивача було відібране пояснення (а.с. 40-41).
На виконання вимог п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, 22.07.2013 було проведено засідання атестаційної комісії УМВС України в Сумській області, якою складено висновок про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, вказане підтверджується протоколом засідання комісії (а.с. 102-103). З висновком атестаційної комісії позивач був ознайомлений, про що свідчить його підписи на обох сторінках атестаційного листа (а.с. 53). З пояснень позивача вбачається, що вказаний атестаційний лист був підписаний ним 22.07.2013 року.
До того ж, під час судового засідання у суді першої інстанції в якості свідка був допитаний начальник сектору кадрового забезпечення Глухівського МВ УМВС України в Сумській області Рябченко В.М., з пояснень якого вбачається, що на початку робочого дня 22.07.2013 року він особисто повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибуття на засіданні атестаційної комісії, яке відбудеться цього ж дня о 15год. 00хв. Зазначені свідчення Рябченка В.М. також підтверджуються його рапортом (а.с. 164). Проте на засідання атестаційної комісії ОСОБА_1 не прибув, про що було складено відповідний акт (а.с. 163).
При визначенні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації позивача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2014р. по справі № 818/6895/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2014 р.