26 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/3727/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Федусика А.Г.,
при секретарі Василенко І.Ю.,
за участю представника позивача Заремби М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У вересні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Верхньосірогозький ОПЗ» (далі ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2013 року № 0003381503 та № 0003371503.
В обґрунтування позову зазначалось, що 20 лютого 2013 року посадовою особою ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20 лютого 2013 року за № 1197/15.3/36419799, в якому зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 95337 грн. 67 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року № 0003381503, яким ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 66993 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 33496 грн. 50 коп., а також № 0003371503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 28345 грн.. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 березня 2013 року залишені без змін. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняті на підставі акта перевірки податкові повідомлення-рішення відповідача підлягають скасуванню.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року позовні вимоги ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 березня 2013 року № 0003381503 та № 0003371503. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» судовий збір в розмірі 2294 грн..
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права, а саме пунктів 201.6 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо обов'язковості реєстрації продавцями податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації таких податкових накладних позбавляє покупця товару (ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ») права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що 20 лютого 2013 року посадовою особою ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 20 лютого 2013 року за № 1197/15.3/36419799, в якому зазначено про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 95337 грн. 67 коп..
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2013 року № 0003381503, яким ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 66993 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 33496 грн. 50 коп., а також № 0003371503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 28345 грн..
За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 березня 2013 року залишені без змін.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 95337 грн. 67 коп., сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ «НВО «Радуга».
Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за грудень 2012 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ТОВ «НВО «Радуга».
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Як встановлено матеріалами справи, 18 січня 2013 року ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» було подано до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року з Додатком № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», в якій зазначено про порушення контрагентом ТОВ «НВО «Радуга» вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме надані в грудні 2012 року податкові накладні від 30 вересня 2012 року № 167 на суму ПДВ 47726 грн. та № 169 на суму ПДВ 47611 грн. 67 коп. не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 9-10, 11).
На підставі викладеного, у відповідача відсутні підстави для визначення позивачу зобов'язань з податку на додану вартість за основним платежем, і, крім того, відсутні підстави для застосування до ТОВ «Верхньосірогозький ОПЗ» штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. ст. 123 та 127 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 31 березня 2014 року.
Головуючий:
Судді: