25 березня 2014 р. № 876/839/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 3 січня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Іваничівського РВ УМВС Кузьмича Володимира Адамовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
26.12.2013 позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - інспектора ВДАІ Іваничівського РВ УМВС Кузьмича В.А. в якому просить скасувати постанову відповідача серії АА2 № 830846 від 03.05.2013.
Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 03.01.2014, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.01.2014, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем без поважних причин строку звернення до адміністративного суду.
Із цією ухвалою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 18.11.2013 року після надходження її копії з ВДВС Іваничівського районного управління юстиції Волинської області.
Сторони у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення повісток, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Суд першої інстанції свою ухвалу мотивував тим, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, що визначений ст. 289 КУпАП, оскільки йому було відомо про винесення відносно нього 03.05.2013 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, однак від отримання її копії він відмовився. Із адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 26.12.2013, що у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України дає підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено спеціальний строк оскарження та порядок його обчислення щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення - десять днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З аналізу наведених вище процесуальних норм можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня винесення постанови. При цьому, слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності обґрунтованих підстав такий строк може бути поновлено.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору є постанова в справі про адміністративне правопорушення від 03.05.2013, а із цим позовом ОСОБА_1 звернувся 26.12.2013, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Однак, суд першої інстанції не дослідив належним чином причини, з яких позивачем пропущено цей строк. Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що відповідачем, оскаржувану постанову, йому вручено не було та поштою не надіслано, а про її існування він дізнався лише 17.12.2013 після отримання з ВДВС Іваничівського РУЮ постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.11.2013. На підтвердження цих обставин, позивачем до матеріалів справи долучено копії супровідного листа та конверта (а.с. 5-7).
Також, як вбачається із матеріалів справи, примірник постанови в справі про адміністративне правопорушення позивачу на місці його складення не вручено, його підпис у постанові відсутній (а.с. 12), як і відмітка про те, що він відмовся від його отримання, а тому суд першої інстанції безпідставно посилається на ці обставини у своєму рішенні. Згідно запису у цій постанові, її копію надіслано рекомендованим листом 03.05.2013 за вих. № 721, на підтвердження чого долучено копію журналу (а.с. 14). Однак, така не може бути взята до уваги, як належний та допустимий доказ, так як вона належним чином не завірена, з неї не вбачається можливим встановити з якого облікового журналу ця копія зроблена та за яку дату. З огляду на те, що копія цієї постанови, як про це зазначено у самій постанові, надсилалася рекомендованим листом, то у відповідача мав би бути у наявності реєстр надісланої рекомендованої кореспонденції за відповідну дату, з відміткою відділення поштового зв'язку про прийняття до відправлення. Разом з тим, такі докази можуть свідчить тільки про надіслання поштового відправлення, а не про її отримання, що не дає можливості достовірно встановити його отримання адресатом.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно вказав на те, що позивачу про існування оскаржуваної постанови було відомо під час її винесення. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що тільки після отримання копії постанови, позивач міг ознайомитись з її змістом та відповідно встановити наявність чи відсутність підстав для її оскарження в досудовому чи судовому порядку.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів, які б спростовували доводи позивача про те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо 17.12.2013, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції, про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, є недоведеним та зроблений без належного з'ясування обставин справи.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала постановлена з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Іваничівського районного суду Волинської області від 3 січня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 156/1597/13-а (2а/156/4/14) - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін