18 березня 2014 року Справа № 876/29/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними,-
16 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо невиконання рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12.04.2011 року, зобов'язати УПФУ в Снятинському районі подати звіт про виконання судового рішення, накласти штраф на керівника УПФУ в Снятинському районі за невиконання судового рішення, винести окрему ухвалу та направити у правоохоронні органи для притягнення до відповідальності за грубе порушення норм Конституції України, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не виконання судових рішень, а також зобов'язати УПФУ в Снятинському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії інваліда II групи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.02.2011 року.
Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не надав правової оцінки діям УПФУ щодо здійснення перерахунку пенсії позивача по 01.11.2011 року, в той час як в судових рішеннях першої та апеляційної інстанції обмеження строку виплати пенсії не зазначено. Крім того зазначає, що суд першої інстанції безпідставно покликається на постанову КМУ № 745 від 06.07.2011 року як на підставу зменшення розміру пенсії, оскільки це є грубим порушенням ст.22 Конституції України.
З огляду на викладене, просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити позов в повному обсязі.
Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.1, 2 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що УПФУ в Снятинському районі подало до Снятинського районного суду звіт про виконання рішення суду від 12.04.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій незаконними.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви з таких підстав.
КАС України передбачає загальні та спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають в розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 частини першої статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може виключно під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
В силу ч.9 ст.267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Суд першої інстанції встановив, що постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій незаконними. Ухвалено зобов'язати УПФУ в Снятинському районі провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії інваліда II групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, згідно ст.ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.02.2011 року, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком - державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному Законом України про державний бюджет України на відповідні роки з 01.02.2011 року з врахуванням проведених виплат.
Матеріалами справи підтверджується, що УПФУ в Снятинському районі здійснило нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2011 року по 01.11.2011 року в розмірах передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Починаючи з 01.11.2011 року виплата пенсії здійснювалась в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Верховною Радою України 14 червня 2011 року прийнято Закон України ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року "Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 745 від 06 липня 2011 року ,,Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності обставин протиправності дій УПФУ в Снятинському районі Івано-Франківської області стосовно невиконання постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2011 року, а також відсутності підстав для постановлення окремої ухвали.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не містять доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга є безпідставною та такою, що не належить до задоволення.
Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ухвала суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 19 листопада 2013 року у справі № 2-а-1703/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов