18 березня 2014 року Справа № 7820/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.
при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Януль О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2013 року за № 0000441702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450 050 грн., в тому числі 300 033 грн. - основного платежу та 150 017 грн.- штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Луцька ОДПІ прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту № 1143/17-2/НОМЕР_2 від 19 лютого 2013 року документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість (ПДВ), що декларувалось в період з 1 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України (ПК України), а саме, завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2012 року на суму ПДВ 300 033 грн. Податковим органом висновок про порушення позивачем вимог ПК України зроблений по господарських операціях з придбання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в товариства з обмеженою відповідальністю "ЕлітАвто" (ТзОВ "ЕлітАвто") та приватного підприємства "Престижавто" (ПП "Престижавто") транспортних засобів, реєстрація яких в подальшому проведена за фізичною особою, а не за суб'єктом господарювання. Позивач вважає що висновки податкового органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, суперечать положенням статті 198 ПК України, пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року, нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Визначальним фактором для формування податкового кредиту фізичними особами-суб'єктами господарювання, зареєстрованими платниками податку на додану вартість, при придбанні транспортних засобів, інших основних фондів та товарів є, подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податків. Використання придбаних транспортних засобів фізичною особою-підприємцем у господарській діяльності підтверджується актами прийняття в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами, заявками на надання транспортних послуг, актами виконаних робіт тощо.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року за № 0000441702.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад місяць 2012 року в сумі 300 033 (триста тисяч тридцять три) грн. 00 коп.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби та Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області подали апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційних скарг зазначають, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС в період з 13 лютого 2013 року по 19 лютого 2013 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 1 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.
19 лютого 2013 року за результатами перевірки податковим органом складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1143/17-2/НОМЕР_2, встановлено що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 у результаті допущених порушень при формуванні податкового кредиту завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунку платника у банку за листопад 2012 року на суму ПДВ 300 033 грн..
На підставі зазначеного акта, Луцькою ОДПІ 28 лютого 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000441702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 450 050 грн., в тому числі 300 033 грн. основного платежу та 150 017 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, який в свою чергу вказує, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно вищезазначених норм ПК України, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортного засобу за умови використання такого рухомого майна в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності та за наявності належним чином документального оформлення підтвердження відповідних витрат з відображення їх у бухгалтерському й податковому обліку.
Матеріалами справи підтверджується факт придбання та використання позивачем транспортних засобів у власній господарській діяльності, зокрема, надання послуг перевезення вантажів встановлено на підставі таких належних та допустимих доказів: контрактів, вантажно-митних декларацій, інвентаризаційних карток обліку основних засобів, актів приймання-передачі основних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів. Також слід вказати, що надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом є одним із видів діяльності позивача.
Отже, транспортні засоби, які були придбані фізичною особою ОСОБА_3 фактично використовуються ним у його господарській діяльності.
Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_3 транспортні засоби.
З врахуванням зазначеного, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не може зазначатися їх власник фізична особа-підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою-підприємцем транспортні засоби реєструються, як за фізичною особою.
Неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами-підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені статтею 198 ПК України, та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів прийшла до переконливого висновку про те, що фізичною особою-підприємцем правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, сплачені контрагентам при придбанні транспортних засобів - 300 033 грн.
Згідно ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року, Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Враховуючи встановлену протиправність прийнятого Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення №0000441702 та фактичного позбавлення ФОП ОСОБА_3 права на бюджетне відшкодування 300 033 грн. ПДВ відповідно до вимог ПК України, зазначену суму ПДВ слід стягнути на користь підприємства з держбюджету в примусовому порядку.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби та Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі №803/607/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 24.03.2014 року