18 березня 2014 року Справа № 9104/108202/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Шуптар Т.О.,
представника позивача Стецьків Р.С.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області до ОСОБА_3 про стягнення податку,-
23 березня 2012 року державна податкова інспекція (ДПІ) районі Львівської області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 18795,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 всупереч вимогам Закону України ,,Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" не сплатила податок з власників транспортних засобів при першій реєстрації в Україні автомобіля MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2002 року випуску.
Платіжні документи про сплату вказаного податку відсутні, податок до бюджету не надійшов, а тому його фактично не сплачено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки приписам ч.6 ст. 5 Закону України ,,Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", згідно яких перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами.
Також зазначає, що сам факт реєстрації транспортного засобу стверджує те, що на момент такої реєстрації відповідачем було виконано всі обов'язкові вимоги, в тому числі й щодо сплати податку з власників транспортних засобів.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу також мотивує тим, що слідчим відділом прокуратури Львівської області розслідується кримінальна справа №181-0048 порушена щодо колишнього начальника Самбірського ВРЕР УДАІ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України. Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області відповідача визнано потерпілою. Апелянт зазначає про те, що вказана постанова не була представлена у суд першої інстанції у зв'язку з тим, що в період з 29.04.12р. по 08.05.12р. вона перебувала за межами України, що підтверджується копією закордонного паспорту, і їй не було відомо про судовий розгляд справи.
З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, просить залишити оскаржене судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що 08.10.2009 року ОСОБА_3 здійснила першу реєстрацію в Україні автомобіля MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2002, об'єм двигуна 2685 см. куб.
Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем становить 18795 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податку з власників транспортних засобів, яка мала б бути сплачена відповідачем під час першої реєстрації до бюджету, на єдиний казначейський рахунок державного бюджету не зарахована, а тому відповідач не виконав обов'язку із сплати податку.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним матеріалам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 2 та пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України ,,Про державну податкову службу в Україні"(чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно статті 14 Закону України ,,Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
За змістом ст.1 Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ ,,Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платниками цього податку є, в тому числі, громадяни України, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування, зокрема: автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Статтею 5 Закону № 1963-ХІІ передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні.
Перша реєстрація в Україні, згідно зі ст.3 Закону № 1963-ХІІ, - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Виходячи із встановленої ст.6 Закону № 1963-ХІІ ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті, становить 18795 грн.
Відсутність надходження від ОСОБА_3 вказаної суми податку підтверджується довідкою ДПІ у Самбірському районі Львівської області за № 2664/17-023/446 від 27.02.2012 року.
Відповідно до ч.5 ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки сума податку з власників транспортних засобів при першій реєстрації відповідачем автомобілів на рахунок державного бюджету не надійшла, відповідач не надав доказів сплати такого податку, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позову.
При цьому, апеляційний суд не бере до уваги покликання ОСОБА_3 на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Львівської області від 12 жовтня 2011 року про визнання ОСОБА_3 потерпілою у справі, оскільки в даній постанові зазначено, що посадова особа Самбірського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області провела 08.10.2009 року первинну реєстрацію транспортного засобу MERCEDES BENZ SPRINTER 316 CDI на фізичну особу ОСОБА_3 без сплати податку з власників транспортних засобів на суму 18795 грн.. Даний факт також підтверджує відсутність сплати відповідачем податку при першій реєстрації автомобіля.
Таким чином, доводи апеляційної скарги суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції.
В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року у справі № 2а-2701/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвала в повному обсязі складена 24 березня 2014 року.
Головуючий суддя В.В. Святецький
Судді Л.Я. Гудим
О.М. Довгополов