Справа: № 823/3562/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
26 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_4 та просила скасувати рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.10.2013 № 42 про часткову відмову у фінансуванні; зобов'язати Черкаську міську виконавчу дирекцію Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вчинити дії з проведення фінансування ФОП ОСОБА_3 матеріальної допомоги по вагітності та пологах в порядку, передбаченому Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та у розмірах, вказаних в заяві-розрахунку ФОП ОСОБА_3 від 10.09.2013 № 6432; зобов'язати Черкаську міську виконавчу дирекцію Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування недоплаченої матеріальної допомоги по вагітності та пологах в розмірі 31435 грн. 74 коп. за заявою-розрахунком ФОП ОСОБА_3 від 10.09.2013 № 6432, шляхом перерахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на окремий поточний рахунок ФОП ОСОБА_3
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності оскаржуваного рішення та своїх дій в цілому.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 26.07.2013 року Черкаським міським центром зайнятості до позивача направлено на працевлаштування згідно направлення №23001307260008001 на посаду майстра стиліста-візажиста ОСОБА_4, з якою укладено трудовий договір, який зареєстровано в Черкаському міському центрі зайнятості за № 23001302272 від 26.07.2013 року.
Відповідно до наказу №26-7 к від 26.07.2013 року (а.с. 14) ОСОБА_4 прийнята на роботу майстра стиліста-візажиста з 26.07.2013, встановлено заробітну плату: основну - погодинну у розмірі 6,88 грн. та додаткову - у формі відсоткових нарахувань залежно від обсягу доходів, отриманих від наданих нею послуг.
Згідно з листком непрацездатності серії АГБ № 357166 ОСОБА_4 перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами з 03.09.2013 по 06.01.2014.
10.09.2013 позивачем подано до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок, згідно якої відповідач зобов'язаний здійснити фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_4 за рахунок фонду у розмірі 36133 грн. 02 коп.
З 27.09.2013 по 30.09.2013 посадовою особою відділу соціальних виплат та перевірок страхувальників Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Ганенко О.В. проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо дотримання норм чинного законодавства при нарахуванні матеріального забезпечення застрахованим особам, що заявлено до фінансування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
За результатами перевірки складений акт № 713 від 30.09.2013р., в якому встановлено, що при нарахуванні допомоги по листку непрацездатності безпідставно завищено розмір заробітної плати, що призвело до неправильного обрахування середньоденної заробітної плати, чим порушено ч. 1 ст. 38, ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 11.10.2013 № 42 про часткову відмову у фінансуванні, яким ФОП ОСОБА_3 зменшено суму фінансування допомоги по вагітності та пологах згідно заяви-розрахунку від 10.09.2013 на 31435 грн. 74 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно вимог п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 27 цього Закону страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі, встановленому ст. 21 вказаного Закону. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надавати та виплачувати застрахованим особам відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
За приписами ч. 1 ст. 38 вищенаведеного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Нормами ч. 1 ст. 39 Закону встановлено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.
За правилами ст. 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно вимог п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, (в реакції на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Відповідно до положень п. 7 Порядку середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі).
Відповідно до п. 6.9 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16, якщо витрати, проведені страхувальником-роботодавцем, за звітний квартал перевищують нараховану суму страхових внесків та інших платежів, то різниця між сумою витрат і сумою страхових внесків зараховується в рахунок сплати наступного кварталу.
Якщо ж витрати не можуть бути покриті страховими внесками і в наступному кварталі, то сума перевищення, з урахуванням очікуваного результату в наступному кварталі, відшкодовується страхувальнику-роботодавцю органом Фонду після одержання від нього звіту за формою Ф4-ФССзТВП за минулий квартал.
Як визначено п. 14 вищевказаного Порядку середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності витратами, зумовленими народженням та похованням (у частині призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, та для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця).
За правилами ст. 241 КЗпП України у разі укладення трудового договору між фізичною особою та найманим працівником, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання, у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України. Згідно п. 4 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.06.2001 року № 260, визначено, що відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів за формою, що додається. Трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації.
Згідно статті 5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.
Відповідно до форми трудового договору, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, трудовий договір між працівником та фізичною особою містить обов'язковий пункт 3 щодо оплати праці працівника, в якому повинен бути визначений розмір заробітної плати працівника за місяць.
Отже, конкретний розмір заробітної плати повинен бути визначений у трудовому договорі, який є актом індивідуальної дії і укладення якого тягне за собою певні правові наслідки.
Як вбачається з матеріалів справи, при підписанні трудового договору між позивачем та найманим працівником було досягнуто згоди щодо істотної умови договору - оплати праці, у зв'язку з чим ОСОБА_4 була встановлена заробітну плату - погодинну у розмірі 6,88 грн. (а.с. 13)
Таким чином, трудовим договором не передбачено конкретних розмірів та видів додаткової оплати праці.
В той же час встановлено, що всупереч трудовому договору, наказом 26-7к від 26.07.2013р. ФОП ОСОБА_3 додатково до основної зарплати, визначеної трудовим договором, встановила ОСОБА_4 додаткову заробітну плату у формі відсоткових нарахувань, які згідно з розрахунком, затвердженим позивачем складають 40%, 60% від наданих послуг. При цьому, реєструючи цього ж дня трудовий договір у Черкаському МЦЗ, сторони у п. 3 вказали лише заробітну плату у розмірі 6,88 грн. за годину, виплати додаткової заробітної плати вказаним договором не передбачено.
Водночас, згідно листа Черкаського МЦЗ станом на 29.10.2013 року письмові повідомлення про зміни в умовах трудового договору, зареєстрованого під №23001302272 між ФОП ОСОБА_3 та найманим працівником ОСОБА_4 до Черкського МЦЗ не надходили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що єдиною правовою підставою для нарахування заробітної плати ОСОБА_4 є трудовий договір від 26.07.2013 року, яким визначена заробітна плата найманого працівника в розмірі 6,88 грн. за годину.
Таким чином, оскільки додаткова заробітна плата у формі відсоткових нарахувань не була врегульована сторонами при укладенні трудового договору, судова колегія вважає, що правові підстави для її включення до заробітної плати при обчисленні допомоги по вагітності та пологах відсутні.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає оскаржуване рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 11.10.2013 № 42 про часткову відмову у фінансуванні правомірним, а позовні вимоги - необґрунтованими.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Постанова складена у повному обсязі 31.03.2014р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.