Справа: № 826/20574/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
20 березня 2014 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Рижкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування постанови, визнання протиправними дії, -
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн", звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати прийнятий відповідачем наказ № 256 від 11.11.2013 року про проведення у позивача позапланової перевірки характеристик продукції; визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції в магазині позивача по вул. Шевченка. 4-Г. м. Ірпінь, Київська область, на підставі наказу № 256 від 11.11.2013 року та листа Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6, за наслідками якої складено акт перевірки характеристик продукції № 000109 від 13.11.2013 року; визнати протиправною та скасувати прийняту відповідачем постанову № 000094 від 26.11.2013 року про накладення штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.11.2013 року № 000078.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 13.11.2013 року, згідно ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 11.10.2013 року № 216-к щодо продажу контрафактної та не сертифікованої продукції у торговельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот», листа-згоди Держспоживінспекції України від 05.11.2013 рок № 5090-2-7/6 щодо проведення поза планових заходів на виконання звернення Генерального прокурора України від 21.10.2013 року № 07/1/3-16314-13, на виконання наказу керівника Інспекції від 11.11.2013 року № 256 про проведення позапланових заходів, на підставі направлення про проведення перевірки від 11.11.2013 року № 149 спеціалістами Інспекції здійснено позапланову перевірку характеристик продукції у ма газині побутової техніки «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченко. 4-Г.
Перевірку проведено у присутності керуючого магазином ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» Пилипчука Віктора Михайловича, що в свою чергу вказує на те, що Інспекція мала всі правові підстави для проведення позапланової перевірки діяльності позивача.
Перед початком позапланової перевірки спеціалістами Інспекції, в порядку ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», керуючому магазином ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» Пилипчуку В.М. було пред'явлено направлення про проведення перевірки від 11.11.2013 року № 149 та службові посвідчення, що засвідчують посади осіб, надано примірник направлення про проведення перевірки від 11.11.2013 року № 149, а також, як стверджував відповідач, копію звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 1140.2013 року № 216-к та листа - згоди Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6 щодо проведення позапланових заходів.
Також, відповідач в судовому засіданні відзначив, що перед початком перевірки керуючому магазину ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» Пилипчуку В.М, спеціалістами Інспекції було роз'яснено про мету та порядок перевірки, у зв'язку з чим позивачем було допущено спеціалістів Інспекції до проведення перевірки.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що при проведенні перевірки та винесенні Постанови про на кладення штрафних санкцій від 26.11.2013 року № 000094, Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.11.2013 року № 000078 відповідач керувався виключно нормами чинного законодавства України і дії Інспекції під час проведення перевірки відповідали наданим повноваженням та чинному законодавству у сфері захисту прав споживачів, тому прийняті рішення є обґрунтовані та відповідають встановленим законодавством нормам.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.
Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 року №2406-111, зокрема, ч. 1 ст. 1 даного Закону визначено поняття сертифікату відповідності, як документу, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідав встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.
Також, вказаною нормою визначено поняття декларації про відповідність, як документально оформленої в установленому порядку заяви виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством, в тому числі і вимогам щодо безпеки продукції.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звернення народного депутата України В.Б. Бойка від 11.10.2013 року, на вимогу Генерального прокурора Україна, про що вже було зазначено, предметом перевірки Інспекції у магазині позивача були саме електропобутові товари щодо відповідності їх вимогам технічних регламентів, зокрема стосовно їх безпеки для споживачів і наявності на вказану продукцію декларації про відповідність, що є обов'язковим відповідно до положень: «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», затверджено го постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 року №785; «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149; «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 року № 679.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи позивача про відсутність у зверненні народного депутата України Бойка В.Б. питань, розгляд яких відноситься до компетенції Інспекції.
Також суд першої інстанції правомірно зазначає про необґрунтованість твердження позивача, що звернення депутата не може бути підставою для приводу позапланових заходів, оскільки положення ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не визначають таких підстав.
Що стосується суті встановлених порушень, то судом першої інстанції встановлено, що перевіркою електропобутових товарів у магазині «Фокстрот» ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за адресою: Київська область, м. Ірпінь. вул. Шевченко. 4-Г спеціалістами Інспекції встановлено порушення:
- пунктів 17, 19 «Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2000 року № 785 (далі Технічний регламент № 785), пунктів 7, 10 «Технічного регламенту низьковольтного електричного облад нання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 1149 (далі Технічний регламент №1149), а саме розповсюдження побутової техніки та апаратури, на якій відсутній національний знак відповідності, що відображена в позиціях 1-5 Акту перевірки характеристик продукції від 13.11.2013 року № 000109;
- пункту 24 Технічного регламенту № 785, пункту 32 «Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання», затвердженого постано вою Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 року № 679 (далі - Технічний регламент №679), а саме розповсюдження побутової техніки та апаратури щодо якої неналежно застосовано національний знак відповідності, зокрема на продукцію та її маркування не нанесена інформація про імпортера або уповноваженого представника який ввів продукцію на території України, його адреса, то відображена в позиціях 6-8 Акту перевірки характеристик продукції від 13.11.2013 року № « 000109.
За результатами перевірки спеціалістами Інспекції складено Акт перевірки характеристик продукції від 13.11.2013 року № 000109, Протокол № 000090 про виявлене (і) порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 13.11.2013 року.
Матеріали перевірки, зокрема, Акт № 000109 містить детальну інформацію щодо продукції, що не відповідає вимогам технічних регламентів та встановлених порушень.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що перевіркою спеціалістами Інспекції не було встановлено особи, що ввела в обіг продукцію, яка відображена в позиціях 6-8 Акту №000109.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому документи, що містять інформацію про походження продукції такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
У зв'язку із ненаданням позивачем відповідачу під час перевірки і станом на час прийняття рішення вищевказаних документів, що містять інформацію про походження продукції, яка відображена в позиціях 6-8 Акту № 000109, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є особою, що ввела вказану продукцію в обіг.
Відповідно ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення інших вимог цього Закону визначається згідно з законом.
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 26.11.2013 року заступником начальника Інспекції прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 000094, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 29 750 грн. (два дцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень).
Як вбачається з матеріалів справи, нарахування суми штрафу за Постановою № 000094 здійснено відповідно до п. 2 ч. 2 та п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, пе редбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімуми: доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, позивач не надав доказів надання відповідачу документів, які встановлюють особу, яка ввела продукцію в обіг, під час проведення перевірки, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» позивач вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
У відповідності з вищезазначеними положеннями, при розгляді матеріалів справи, заступником начальника Інспекції прийнято рішення про застосування до Позивача штрафу в розмірі 1750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при розгляді справи та винесені Постанови № 000094 відповідач керувався виключно нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Також, суд не вважає обґрунтованими твердження позивача щодо невідповідності встановлених Інспекцією порушень, оскільки продукція, яка відображена в позиціях 1-5 Акту № 000109 досліджувалась спеціалістами Інспекції із оглядом її супровідних документів та упакування.
Так, з матеріалів справи вбачається, що розповсюдження позивачем побутової техніки та апаратури, щодо якої неналежно застосовано національний знак відповідності, зокрема на продукцію її маркування не нанесена інформація про імпортера або уповноваженого представника, який ввів продукцію на територію України, його адреса, що відображена в позиціях 6-8 Акту перевірки характеристик продукції від 13.11.2013 року № 000109.
Неналежне застосування національного знаку відповідності полягає у позначенні на продукції, що не відповідає встановленим вимогам національного знаку відповідності.
Невідповідність виявленої продукції встановленим вимогам полягає саме у відсутності па продукції та її маркуванні інформації про імпортера або уповноваженого представника, який ввів продукцію на території України, його адресу.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому документи, що містять інформацію про походження продукції такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
Таким чином, керуючись вищенаведеними нормами Інспекцією до пози вача також було застосовано штраф, як до особи, що вводить продукцію в обіг, зокрема за введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам.
Доводи Позивача про можливість встановлення факту невідповідності продукції встановленим вимогам виключно за лабораторними дослідженнями суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги, оскільки предметом лабораторних досліджень є показники продукції, які не можуть бути перевірені спеціалістами Інспекції зовнішнім оглядом такої продукції та оглядом її супровідних документів.
Таким чином, встановлені факти невідповідності побутової техніки та апаратури вимогам технічних регламентів (п. 24 Технічного регламенту № 785. п. 32 Технічного регламенту № 679), які відображені в позиціях 6-8 Акту № 000109 не потребують проведення лабораторних досліджень та встановлені спеціалістами Інспекції при перевірці характеристик вищевказаної продукції.
Також, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо скасування Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.11.2013 року № 000078, яким позивача було зобов'язано привести продукцію (відображена в позиціях 1-8 Акту № 000109) у відповідність до встановлених вимог, оскільки, 27.12.2013 року Інспекцією відповідно до ст. ст. 33, 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» прийнято Рішення № 000032 про внесення змін до рішення чи скасування рішення, яким Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.11.2013р. № 000078 скасовано.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 25 березня 2014 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.