Справа: № 2а-7612/11 Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
26 березня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.
суддів: Аліменка В.О., та Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 позов задоволено. Суд визнав протиправними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену додаткову пенсію.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а також є особою, віднесеною до 4 категорії.
Згідно ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 17.10.2011 року - без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді:
.
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.