Справа: № 826/11164/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
20 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Федотова І.В.,
при секретарі - Січкаренко Т.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу Крістіни Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними (незаконними), скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_5 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними (незаконними) дій щодо відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1; визнання неправомірним (незаконним) та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.05.2013 № 2584019; зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві зареєструвати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2013 року у справі № 2610/25995/2012.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.05.2013 № 2584019. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2013 року по справі № 2610/25995/2012 задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, зокрема: визнано за ОСОБА_5 право власності на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1; витребувано квартиру АДРЕСА_1 із незаконного володіння ОСОБА_12
Вказане судове рішення мотивоване незаконним вибуттям майна особи, спадкоємицею якої є ОСОБА_5, на підставі підроблених документів. З рішення вбачається, що в результаті протиправних дій відповідачів, спадкове майно, яким є квартира АДРЕСА_1, на підставі договору від 30.11.2005 року було придбано ОСОБА_12, а в подальшому - реалізовано на прилюдних торгах, де придбано ОСОБА_13 Оскільки ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2013 року визнано недійсними прилюдні торги з реалізації квартири та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_13 на спірну квартиру, суд визнав право власності на квартиру за ОСОБА_5 та витребував її у останнього набувача - ОСОБА_12
07.05.2013 року ОСОБА_5 було подано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про реєстрацію прав і обтяжень (щодо права власності), до якої були додані: копія паспорту позивача та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; копія посвідки, виданої Київським міським БТІ 28.06.1994 р.; копія договору купівлі-продажу № 1/2409-2465 від 24.05.1995 р.; технічний паспорт від 25.06.1987 р.; рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2013 року по справі № 2610/25995/2012. Зазначену заяву зареєстровано за № 1080966.
25.05.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 було прийнято рішення № 2584019 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.п. 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 703 від 22.06.2011 року, ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Рішення про відмову вмотивоване тим, що згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за іншою особою, яка не була спірною стороною по справі № 2610/25995/2012.
Позивач не погоджуючись з зазначеним вище рішенням про відмову та вважаючи його незаконним та таким, що порушує його право власності на майно, як спадкоємця звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що законодавство визначає конкретні підстави, за яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено. Проте, в оспорюваному рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 25.05.2013 № 2584019 не зазначено конкретної підстави, з якої позивачу було відмовлено у реєстрації права, а міститься лише формальне посилання на п.п. 16, 23 Порядку № 703 та ст. 24 Закону, яка передбачає кілька підстав для відмови, тому відмова у проведенні такої реєстрації є необґрунтованою та неправомірною.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Особливості державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.
Згідно ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В силу ч.1 ст.4 вищезазначеного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно ч.1 ст.15 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
У відповідності до ч.1 ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно ч.2 ст.15 вищезазначеного Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державний реєстратор під час розгляду поданих для проведення реєстрації документів встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах. За результатами такої перевірки орган державної реєстрації приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав тощо (ст.ст. 8, 9 Закону).
Відповідно до п.5 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року, документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно п.10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Пунктом 27 вищезазначеного Порядку визначено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, до яких, серед іншого, відносяться: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Згідно п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову у такій реєстрації. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутись із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.01.2013 року ОСОБА_13 звернулась до РС ГУЮ у м. Києві з заявою про реєстрацію за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого приватним нотаріусом 25.06.2007 року. До заяви було додано довіреність на представництво інтересів, видану на ОСОБА_14, ОСОБА_15
Оскільки поданий пакет документів, формально, відповідав вимогам законодавства, обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі відсутні, державним реєстратором РС ГУЮ у м. Києві Шпак Ю.В. було проведено реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_13 (рішення про державну реєстрацію № 211280 від 01.02.2013 року).
При цьому, з наявних матеріалів справи вбачається, що з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.01.2013 року визнано недійсними торги та скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_13 Вказана ухвала набрала законної сили з дня її винесення. За таких підстав, ОСОБА_13 не мала законних підстав для звернення за реєстрацією права власності на підставі скасованого свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав.
Проте, проведена за ОСОБА_13 державна реєстрація в установленому законодавством порядку не була скасована, доказів звернення позивача з таким позовом не надано.
Пунктами 2, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. При цьому, Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, зареєструвавши за собою право власності на квартиру, ОСОБА_13 отримала фактичну можливість укладати правочини щодо її відчуження.
Так, 25.02.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_13 та ОСОБА_4
Крім того, відповідно до вимог п. 2 Порядку № 703 приватним нотаріусом одночасно з вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном прийнято рішення № 551059 від 25.02.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та проведено реєстрацію права власності на квартиру за покупцем - ОСОБА_4 Вказані обставини підтверджуються наявною у справі інформацією з Державного реєстру. Доказів скасування в установленому порядку державної реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_4 суду не надано.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, на час звернення ОСОБА_5 з заявою від 07.05.2013 року про державну реєстрацію її права власності на підставі судового рішення від 06.03.2013 року в Державному реєстрі право власності на квартиру було зареєстроване за іншою собою, спір про право між якою та позивачем в установленому порядку не вирішений.
Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року по справі № 2610/25995/2012, на підставі якого ОСОБА_5 зверталася до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про реєстрацію прав і обтяжень (щодо права власності) права власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано та ухвалено нове про відмову в позові.
Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2013 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином у державного реєстратора не було правових підстав для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Сипчу К.М. від 25 травня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №2584019, яким позивачу на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що заявлене право не підлягає державній реєстрації, є правомірним, прийнятим відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
І.В. Федотов
Постанову в повному тексті виготовлено 25.03.2014 року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Федотов І.В.