Справа: № 2а-2608/5667/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ключник А.С. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
18 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання встановити статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни,-
У березні 2012 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації у якому просив визнати факт його участі в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони по (дезактивації доріг), по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 27-29 квітня 1986 року, дійсним.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 11.05.2012 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року - залишити без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 15 травня 2009 року та вкладкою НОМЕР_2 до вказаного посвідчення.
З копії Трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що останній у 1986 році працював водієм в Державному комунальному автотранспортному підприємстві КАТП-273904.
Згідно «маршрутного листа» комунального автотранспортного підприємства КАТП-273904, ОСОБА_2 в період 27-29 квітня 1986 року був відряджений по наказу в Чорнобильську зону відчуження в м. Прип'ять для мийки та дезактивації доріг.
Не погоджуючись з тим, що відповідач не визнає факт участі ОСОБА_2 в складі невоєнізованого формування Цивільної оборони по (дезактивації доріг), по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 27-29 квітня 1986 року, дійсним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Святошинський районний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Позивач, в своїй апеляційній скарзі, посилається на те, що наслідком цієї роботи стало захворювання, яке є причиною його інвалідності та посилається на висновок спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії серії КИ-1 № 060513, оскільки даним документом йому встановлено 2 групу інвалідності з 01.06.2003 року та зазначено, що захворювання пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302 із змінами та доповненнями «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» передбачено, що посвідчення інваліда війни видасться на підставі довідки медико-соціальної експертизи про групу та причину інвалідності.
Відповідно до законодавства колишнього СРСР, заходи Цивільної оборони (далі - ЦО) носили обов'язковий характер, а створення служб та формувань ЦО здійснювалось за територіально-виборчим принципом із зарахуванням до них максимальної кількості працездатного населення. У зв'язку з тим, що план ЦО в період аварії на ЧАЕС не вводився, працівники, які залучались для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від інших міністерств та відомств і стали інвалідами внаслідок пов'язаних з цим захворювань, не можуть бути віднесені до осіб, що підпадають під дію вимог п.9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не поширюється на осіб, які направлялись на виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС органами управління у справах ЦО, створеними у складі підприємств, установ і організацій. Умови визначення правового статусу цих категорій осіб та їх соціального захисту регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи те, що в документах наданих громадянином ОСОБА_2 відсутнє документальне підтвердження залучення його особисто до формування ЦО згідно з наказом чи розпорядженням, а також відсутні документи про створення такого формування, колегія суддів погоджуєть з висновком суду першої інстанції, що підстав для встановлення йому статусу інваліда війни немає.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0001872202 та від 25.01.2013 року № 0030901502 є незаконними та необґрунтованими.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги ОСОБА_2 - відмовити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.