єдиний унікальний номер №245/219/13-к
провадження № 1-кп/245/230/2013
31 березня 2014 року с.Старобешеве
Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участі прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старобешівського районного суду Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050730001499 від 23.10.2013 за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мелітополь Запорізької області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не працює, не одружений, без реєстрації; раніше судимий Мелітопольським міським судом Запорізької області:
- 14.02.2000 року за ст. ст. 81 ч.3, 17, 140 ч.2, 140 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі;
- 11.03.2002 року за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі;
- 26.05.2004 року за ст. 115 ч.1 КК України до восьми років позбавлення волі (із урахуванням Ухвали Апеляційного суду Запорізької області);
- 04.02.2011 року за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років трьох місяців позбавлення волі;
Відповідно до довідки серії ЗАП №02804 від 18.10.2013 року звільнився 18 жовтня 2013 року за відбуттям покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 187 Кримінального кодексу України,
23.10.2013 року близько 16 години, ОСОБА_9 на автомобілі «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 і під керуванням останнього приїхав до міського цвинтаря, який розташований в місті Комсомольське Старобешівського району Донецької області. Після чого, ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, із загрозою застосування фізичного насильства, небезпечного для життя ОСОБА_8 , а саме погрожуючи застосуванням пістолету моделі НОМЕР_2 , який мав при собі та який потерпілий сприйняв за вогнепальну зброю, став вимагати у ОСОБА_8 віддати йому грошові кошти та автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 24084 грн.
ОСОБА_8 , намагаючись втекти від нападу, сів за кермо свого автомобіля та почав рух. ОСОБА_9 з метою подальшої реалізації свого злочинного наміру, сів на заднє сидіння автомобілю та рукояткою пістолета почав наносити удари по голові ОСОБА_8 , який в цей час керував автомобілем, та по правій руці потерпілого, якою він прикривав голову від ударів. Тим самим, ОСОБА_9 застосував щодо ОСОБА_8 насильство, небезпечне для життя та здоров'я. При цьому, ОСОБА_9 продовжував висловлювати ОСОБА_8 вимоги віддати гроші та автомобіль. ОСОБА_8 , рухаючись по вулицям м.Комсомольське, доїхав до Комсомольського міського відділення міліції Старобешівського РВ ГУ МВС України в Донецькій області, розташованого по вулиці Кірова , 33 в м.Комсомольське, де ОСОБА_9 вистрибнув із автомобіля та почав втікати, проте був затриманий ОСОБА_8 та потім працівниками міліції.
Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою провину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення не визнав, та дав судові наступні показання, згідно до яких після звільнення він приїхав до міста Комсомольське до своєї дівчини. Також, коли він відбував покарання його знайомий, ім'я та прізвище якого він не знає розповів йому, що ОСОБА_8 винен йому кошти у розмірі 600 грн., які попросив забрати у нього. Саме з цією метою, ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_8 на АС міста Комсомольське. Вони завезли його дівчину ОСОБА_11 на вулицю Кірова, а потім поїхали на цвинтар, де між ними виникла сварка, у ході якої ОСОБА_12 вдарив його долонею у вухо, потім в корпус. Нікулішин сів на заднє сидіння та ОСОБА_12 знову вдарив та у цей час він побачив пістолет в кабурі між задніми сидіннями у ОСОБА_8 .. Після чого він вже пістолетом 2-3 рази ударив потерпілого пістолетом по голові. Випав з автомобіля коли намагався відвести удар потерпілого. Він намагався утекти, проте ОСОБА_12 наздогнав його та повалив на землю, а вже потім підійшли працівники міліції. Зазначив, що взагалі не вміє керувати автомобілем, та саме він є потерпілим від дій ОСОБА_8 .
Незважаючи на показання обвинуваченого, щодо відсутності умислу на розбій, до яких суд відноситься критично і не бере до уваги, розцінюючи їх як спосіб ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене, на підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав судові, що 23.10.2013 року у післяобідній час, коли він був на стоянці таксі до нього підійшов хлопець та дівчина та домовились із ним, щоб він відвіз їх на вулицю Горького, дівчина вийшла, а хлопець попросив відвезти його на цвинтар м.Комсомольське. Коли заїхали на стару частину цвинтаря, водій вийшов та слідом за ним вийшов ОСОБА_9 , коли він його побачив, то у нього в руках був пістолет та ОСОБА_10 став вимагати автомобіль та гроші. Оскільки ключи від автомобіля були у замку зажигання водій застребнув за руль, а ОСОБА_10 запригнув на заднє сидіння. Протасов по рації передав, що на нього здійснений напад та почав рух у сторону міста, де є люди. Під час руху ОСОБА_10 рукоятью пістолета наносив удари ОСОБА_12 по голові, він її прикривав рукою. Поблизу відділку міліції ОСОБА_10 вистрибнув із автомобіля та побіг, ОСОБА_12 зупинив автомобіль та наздогнав ОСОБА_10 та затримав його та одразу підбігли працівники міліції. Додав, що ніколи до цього ОСОБА_10 не бачив та ніяких грошей його знайомим не винен. Матеріальна та моральна шкода йому не відшкодована, тому після постановлення вироку буде звертатись до суду із позовом.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала судові, що була знайома із ОСОБА_9 біля трьох років, після звільнення він приїхав до неї 22.10.2013 року. 23.10.2013 року біля 14 години вони підійшли до таксиста, він довіз їх до магазину «Світанок» вона пішла до подруги, а ОСОБА_10 поїхав далі із таксистом, куди вони поїхали він не говорив. При ОСОБА_10 були барсетка та пакет, тобто всі його речі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав судові, що працює таксистом та 23.10.2013 року біля 16 години він по рації почув, що здійснений напад на « 3». Під цим номером працює водій ОСОБА_8 . Коли він їхав по вулиці Куйбишева біля стадіону його автомобіль обігнав автомобіль під керуванням ОСОБА_8 . Він побачив, що задня ліва дверь відкрита та там хтось сидів. Потім, біля міліції ОСОБА_10 вистребнув із автомобіля ОСОБА_12 , ОСОБА_12 погнався за ним та наздогнав під аркою, а він покликав міліцію. Він бачив в руках ОСОБА_10 пістолет чорного кольору. Додав, що коли ОСОБА_12 затримував ОСОБА_10 його голова та обличчя були у крові.
Допитаний у судовому засіданні судово -медичний експерт Старобешівського відділення СМЕ ОСОБА_14 показав судові, що 23 жовтня 2013 року йому зателефонував начальник Комсомольського МВМ та попросив приїхати, коли він приїхав у відділення міліції, то побачив ОСОБА_10 ,який відмовився від огляду, про те, що йому були спричинені тілесні ушкодження не повідомляв, видимих тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_10 він не бачив.
Незважаючи на показання обвинуваченого про те, що він не мав наміру вчиняти розбій, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у вчиненні якого він визнається винним, свідчать також сукупність інших доказів, які суд враховує та бере до уваги, зокрема:
протокол огляду місця події та фототаблиця до нього від 23.10.2013 року по АДРЕСА_1 , в якому зафіксовано сумку, речовина рослинного походження, пневматичний пістолет, ніж, окуляри та головний убор;
протокол проведення слідчого експерименту від 27.11.2013 року, в якому відображено, як потерпілий ОСОБА_8 за участі СМЕ на місці детально показав про обставини вчинення розбою.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №152 від 29.10.2013 року ринкова вартість автомобілю «Daewoo Lanos», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 24084 грн.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №334 від 23.10.2013 року знайдені при огляді та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_8 ушиблена рана потилочної ділянки, ушиблена рана правої кисті, ссадно правого ліктьового суглобу, утворились від дії тупих предметів, можливо у вказаний строк і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Ссадно в області правого ліктьового суглобу та ушиблена рана потилочної ділянки у ОСОБА_8 могли утворитись при падінні.
Відпвідно до висновку судово-медичної експертизи №189/Доп від 27.11.2013 року «враховуючи характер та локалізацію ушкоджень у ОСОБА_8 експерт вважає можливим їх утворення за обставин, про які він розказував під час проведення слідчого експерименту»
Відпопідно до висновку судово-імунологічної експертизи №4694 від 20.11.2013 року «кров потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти- А та анти-В, тобто його організму властивий антиген Н.
Кров підозрюваного ОСОБА_9 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти- А та анти-В, тобто його організму властивий антиген Н»
В бурих плямах на пістолеті МР- 654К №9926613, наданому на дослідження, знайдена кров людини, що містить антиген Н, яка могла належати потерпілому ОСОБА_15 .
На незаплямованих ділянках поверхні пістолета МР- 654К № НОМЕР_3 , наданого на дослідження, знайдено піт, що містить антиген Н, тобто присутність поту підозрюваного ОСОБА_9 не виключається. Вказаний висновок носить характер припущення, бо вільні від поту ділянки, придатні для контролю не знайдені.
За зверненням затриманого 23.10.2013 року ОСОБА_9 щодо заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 слідчим СВ Старобешівського РВ ГУМВС України в Донецькій області прийнято постанову про закриття кримінального провадження від 30.11.2013 року.
У судовому засіданні були оглянуті речові докази.
Аналіз вищезазначених доказів, дає суду підстави прийти до висновку, про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкрімінованого злочину.
При цьому, згідно ст.337 КПК України розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Показання обвинуваченого з приводу того, що він лише хотів отримати борг суд до уваги не бере і відкидає, оскільки вони спростовуються іншими, вищезазначеними доказами, які є належними та допустимими і яким суд надав оцінку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та загрозою застосування такого насильства (розбій), вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та дані, що його характеризують, відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, вік, сімейні обставини, у тому числі, що ОСОБА_9 провину не визнав, не працює, раніше судимий, злочин вчинив майже одразу після звільнення з місць відбування покарання (дата звільнення 18.10.2013 року).
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 є рецидив злочинів. Суд не бере до уваги твердження прокурора у судових дебатах про наявність ще однієї обтяжуючої обставини, а саме вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, оскільки і обвинувачений і потерпілий її заперечували, більш того судово -медичний експерт, який це стверджував підтвердив, що огляд ОСОБА_10 не проводив.
Цивільний позов потерпілими не поданий.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_9 витрати за проведення експертизи.
Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Міру запобіжного заходу, обрану ОСОБА_9 у вигляді утримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.187 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Строк покарання обвинуваченому обчислювати з дня затримання - 23.10.2013 року.
Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді утримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №152 від 29.10.2013 року у розмірі 293,40 грн.
Речові докази у справі: пневматичний пістолет моделі МР 654К № НОМЕР_3 -знищити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя:
31.03.2014