Провадження № 2/263/992/2014
Справа № 263/856/14-ц
28 березня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Степанової С.В., при секретарі Сіренко Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розділ сумісного майна подружжя, а саме про розділ квартири АДРЕСА_1. В позовній заяві вказала, що шлюб був укладений 31.10.2003 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя не склалося, у зв'язку із відсутністю взаєморозуміння, шлюбні відносини припинені з грудня 2013 року. Спору щодо місця проживання дитини немає, остання проживає з позивачем. Однак добровільно поділити сумісне майно згоди відповідача не досягнуто. Оскільки з нею залишається дитина, просила визнати за нею право приватної власності на вказану вище квартиру, стягнути з неї на користь відповідача 8000 доларів США за частку власності відповідача в спірній квартирі та розірвати шлюб з відповідачем. У подальшому збільшила розмір позовних вимог та просила також поділити сумісне майно - автомобіль Ланос д/н НОМЕР_2, визнавши право приватної власності на нього за відповідачем.
У судовому засіданні позивач підтримала збільшені позовні вимоги на підставах, вказаних в позовній заяві та просила їх задовольнити. Уточнила, що у судовому засіданні виплатила відповідачу вартість частки спільного майна подружжя у сумі 8000 доларів США, яке вказала в позовній заяві. Просила не стягувати з відповідача на її користь судовий збір за позовні вимоги майнового характеру, а стягнути лише за розірвання шлюбу.
Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, підтвердив обставини, вказані в позовній заяві та не заперечував проти задоволення збільшених позовних вимог. Суду пояснив, що позивач виплатила йому 8000 доларів США в рахунок вартості його частки в спільном майнаі подружжя у сумі 8000 доларів США, тому він згоден на визнання за позивачем на праві приватної власності квартири, за ним автомобіля та розірвання шлюбу.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 31.10.2003 року, актовий запис № 848, про що свідчить копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя. (а.с.7). Від шлюбу сторони мають сумісну неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини. (а.с. 8). Шлюбні відносини подружжя припинило з грудня 2013 року, спільного господарства не ведуть. Спору щодо місця проживання дитини не мають, дитина залишається проживати з позивачем.
За час шлюбу сторони набули наступне майно, яке згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України та ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України є їх спільною сумісною власністю: квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01.10.2009 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності 02.10.2009 року та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24016594 від 02.10.2009 року та транспортний засіб - легковий сєдан модель: FSO Lanos TF69Y, марки Daewoo, р/н НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 1498, синього кольору, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 16.11.2007 року та копією договору купівлі-продажу автомобіля від 15.11.2007 року. (а.с. 9-11, 14, 33-36).
Згідно ч. 1 ст. 70 СК України частки майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності, є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбними договором. Аналогічне положення міститься й у ч. 2 ст. 372 ЦК України.
Оскільки відповідач домовився з позивачем про поділ майна та позивач виплатив відповідачу компенсацію частки відповідача, що сторони підтвердили у судовому засіданні, суд вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позовні вимоги задовольняє.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову, з урахуванням клопотання позивача, у розмірі 243,60 грн. відповідно до ст. 88 ЦПК України,
На підставі ч. 3 ст. 368 ЦК України, ст. 60, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст.ст. 104, 105, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, задовольнити.
Шлюб, укладений 31 жовтня 2003 року між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя, актовий запис № 848, розірвати.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3 на 1/3 частку квартиру АДРЕСА_1, Донецької області загальною площею 43,3 кв.м., жилою площею 29,0 кв.м., складається з двох кімнат.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_4 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, Донецької області та визнати за нею право приватної власності в цілому на квартиру АДРЕСА_1, Донецької області загальною площею 43,3 кв.м., жилою площею 29,0 кв.м., яка складається з двох кімнат.
Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на транспортний засіб, легковий сєдан, модель: FSO Lanos TF69Y, марки Daewoo, р/н НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 1498, синього кольору.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3 право приватної власності на транспортний засіб, легковий сєдан, модель: FSO Lanos TF69Y, марки Daewoo, синього кольору, р/н НОМЕР_2, 2007 року випуску, об'єм двигуна 1498.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 243,60 гривен.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя С.В. Степанова