31.03.2014 Справа № 230/65/14-а
№ провадження: 2-а/230/26/2014
28 березня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі - Здебській Т.М.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Роменської О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради про зобов'язання стягнути недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона виховує доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років у розмірі, рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130,00 грн. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років складає з 1 січня - 526,00 грн., з 1 квітня - 538,00 грн., з 1 липня - 540,00 грн., з 1 жовтня - 557,00 грн. Позивач вважає, що повинна була отримувати допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на дитину до шести років. У добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити їй недоплату, тому вона просить стягнути з відповідача недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24.04.2008 року по 01.01.2009 року.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивач перебувала на обліку у відповідача з 19.03.2008 року по 03.03.2011 року як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22.02.2008 року «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 та скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування». Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на підставі заяви позивача. Тому згідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога призначена та сплачена вірно. Вважає, що нарахування та виплата допомоги згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати, зумовлені народженням та похованням» не входить до компетенції управління. За таких підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, її матір'ю записана позивач ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
Позивачу призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років як працюючим жінкам з 24.04.2008 року в розмірі 130,00 грн. (а.с. 7-8).
Позивач є застрахованою особою, перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради з 19.03.2008 року по 03.03.2011 року.
Позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку відпустці з 24.04.2008 року (а.с. 11).
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" від 18.01.2001 року № 2240- III.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.
Статтями 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI, що набрав чинності 01.01.2008 року, було внесено зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" та виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону України № 107-VI, в тому числі щодо виключення статей 40-44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" № 2240-III, що відновили свою дію з моменту проголошення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не встановлювався інший, ніж у Законі України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" розмір допомоги, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону України № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п. 1), тому застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування, неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2012 року.
За приписами ч. 2. ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Аналізуючи встановлені обставини та наведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що спір виник щодо допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, та на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", відповідно до ст. 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Управлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У зв'язку з чим позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а не в розмірі, який виплачувався відповідачем.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради, позивач отримувала державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 24.04.2008 року у розмірі 30,33грн., з травня 2008 року по грудень 2008 року по 130,00 грн. щомісячно (а.с. 7-8).
Згідно положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до шести років складає з 1 січня - 526,00 грн., з 1 квітня - 538,00 грн., з 1 липня - 540,00 грн., з 1 жовтня - 557,00 грн.
З урахуванням викладеного, сума недоплаченої відповідачем позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 3 050,61грн.:
з 22 травня 2008 року (538,00: 31 = 17,35 х 10 = 173,55 - (130 : 31 х 10) = 131,61 грн.
червень 2008 року: 538,00 - 130,00 = 408,00 грн.
липень 2008 року: 540,00 - 130,00 = 410,00 грн.
серпень 2008 року: 540,00 - 130,00 = 410,00 грн.
вересень 2008 року: 540,00 - 130,00 = 410,00 грн.
жовтень 2008 року: 557,00 - 130,00 = 427,00 грн.
листопад 2008 року: 557,00 - 130,00 = 427,00 грн..
грудень 2008 року: 557,00 - 130,00 = 427,00 грн.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 3 050,61 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 86, 88, 159-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакієвської міської ради про зобов'язання стягнути недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років - задовольнити частково.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року у сумі 3 050,61 грн. (три тисячі п'ятдесят грн. 61 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 березня 2014 року.
Повний текст постанови суду виготовлений 31 березня 2014 року.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області Л.В. Мелещенко