Єдиний унікальний номер 741/434/14-ц
Провадження № 2/741/178/14
м. Носівка 28 березня 2014 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Мотляха О.О.
та представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ганнівської сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3, після смерті якого залишилося спадкове майно, в тому числі земельна ділянка загальною площею 0,83 га. Вона (позивач) є спадкоємцем майна померлого за законом, спадщину прийняла, але отримати свідоцтво про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в нотаріальній конторі не може, так як адреса земельної ділянки, зазначена в державному акті, не відповідає фактичній адресі її розташування.
ОСОБА_2 просила суд встановити факт, що земельна ділянка загальною площею 0,83 га, яка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 036378 розташована на території с. Ганнівка Ганнівської сільської ради та належала ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, розташована в с. Степове Носівського району Чернігівської області та визнати за нею право власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті чоловіка.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, пояснила, що позивачу нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в зв'язку з тим, що в державному акті допущено помилку в зазначенні адреси її розташування. Фактично земельна ділянка розташована в с. Степове Носівського району Чернігівської області, а в державному акті зазначено, що вона розташована в с. Ганнівка Ганнівської сільської ради.
В судове засідання представник Ганнівської сільської ради Носівського району не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був завчасно повідомлений, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.
Враховуючи заперечення представника позивача проти проведення заочного розгляду справи, суд розглядає справу у звичайному порядку в відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Степове Носівського району Чернігівської області помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
З копії спадкової справи № 191/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 18-49) видно, що ОСОБА_3 за життя склав заповіт, яким частину спадщини, а саме належну йому земельну ділянку згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 042127 заповів ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Відповідно до ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З копії свідоцтва про одруження (а.с. 6) видно, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, а тому вона має право на спадкування після його смерті, як спадкоємець першої черги за законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.
З довідки виконавчого комітету Ганнівської сільської ради № 107 від 8 серпня 2013 року (а.с. 9) видно, що ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_1. На день смерті разом з ним проживала його дружина - ОСОБА_2
Таким чином, позивач вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя набув право власності на земельну ділянку площею 0,83 (0,5830 + 0,2511) га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території с. Ганнівка Ганнівської сільської ради, на яку на ім'я останнього був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 036378, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7, що підтверджується його копією (а.с. 11).
З постанови № 1713/02-32 від 7 серпня 2013 року (а.с. 8) видно, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначену земельну ділянку позивачу відмовлено державним нотаріусом Носівської районної державної нотаріальної контори Чуєнко Л.А. з тих мотивів, що адреса земельної ділянки, зазначена в державному акті, не відповідає адресі розташування земельної ділянки.
В судовому засіданні встановлено, що вищезазначена земельна ділянка фактично розташована в с. Степове Носівського району Чернігівської області.
З довідки виконавчого комітету Ганнівської сільської ради № 143 від 29 травня 2013 року (а.с. 10) вбачається, що с. Степове є територіальною одиницею Ганнівської сільської ради Носівського району Чернігівської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Позивач позбавлена можливості в іншому порядку встановити даний факт.
Встановлення даного факту має для ОСОБА_2 юридичне значення так, як дозволяє їй реалізувати своє право на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3
Добуті по справі докази підтверджують факт, який просила встановити заявник, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,83 га, яка належала ОСОБА_3, стала допущена в державному акті помилка в зазначенні адреси розташування земельної ділянки.
Враховуючи те, що позовні вимоги в частині встановлення факту розташування земельної ділянки площею 0,83 га, на яку виданий державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 036378, саме в с. Степове Носівського району Чернігівської області підлягають задоволенню, то суд приходить до висновку, що в позивача наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на земельну ділянку необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 213, 215, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Встановити факт, що земельна ділянка площею 0,83 га, призначена для ведення особистого підсобного господарства, на яку на ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧН № 036378, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7, розташована в с. Степове Носівського району Чернігівської області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення сторонами може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О.В.Киреєв