20.03.2014 Справа № 230/756/14-ц
№ провадження: 2/230/514/2014
20 березня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі - Здебській Т.М.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Борисова Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єнакієвської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -
21 січня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Єнакієвської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її знайома ОСОБА_4, яка за заповітом заповідала їй все своє майно, з чого б воно не складалось. Спадкове майно, яке заповідала позивачу ОСОБА_4, складається з квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій на праві приватної власності на підставі договору міни квартири на житловий будинок. Інших спадкоємців ОСОБА_4 не мала. Оформити свої спадкові права у позивача не має можливості у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на квартиру загублений, а замість нього позивачу 11.12.2013 року Донецький обласний державний нотаріальний архів надав дублікат договору міни квартири на житловий будинок, який має силу оригінала. З даним документом позивач звернулась у реєстраційну службу Єнакієвського міського управління юстиції Донецької області, однак їй було відмовлено, так як із заявою звернулась неналежна особа. З огляду на викладене, не маючи іншої можливості захистити свої права власника, позивач вимушена звернутись до суду із даним позовом про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме на квартиру АДРЕСА_1 Донецької області.
У судове засідання позивач прибула, підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що відображено у витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 7).
Згідно копії дублікату заповіту від 21.08.2006 року серії ВТО №49008, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, яке буде їй належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом матиме право (а.с. 6).
28.07.1993 року ОСОБА_4 уклала договір міни житлового будинку АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено копією дублікату договору серії ВТМ № 646328 (а.с. 8).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 27.12.2013 року було відмовлено позивачу у державній реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Відповідно до повідомлення Першої Єнакієвської державної нотаріальної контори від 13.03.2014 року за вих. №428/01-16, спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1, є спадкова справа № 269/2013р. Заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_1 (а.с. 30-59).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 Цивільного кодексу України передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ст. 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні судом достовірно встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 Донецької області, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, проте оригінал договору міни житлового будинку на квартиру серії ВТМ № 646328 відсутній, що є підставою для визнання у судовому порядку права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 208, 209, 212-215, 218, 222, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Єнакієвської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд Донецької області у десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області Л.В. Мелещенко