Справа № 11кп/791/196/14 Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: 185 ч. 1 КК України Доповідач ОСОБА_2
28 березня 2014 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області у складі :
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
представника потерпілого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні кримінальне провадження № 12013230020005661 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.01.2014 року щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 28.03.2013 року за ч. 1 ст. 286 КК України до обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов*язків, передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України -
Цим вироком, ОСОБА_7 засуджено за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн. Вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 28.03.2013 року ухвалено виконувати самостійно.
Вказаним вироком ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він 24.10.2013 року близько 15:30 хвилин, знаходячись у магазині « 33 квадратних метра», який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Димитрова,9, керуючись корисним мотивом та метою незаконного заволодіння чужим майном шляхом вільного доступу, таємно намагався вчинити крадіжку бойлера білого кольору марки «ЕВН Thermor 10 SB» вартістю 1104 грн., однак не довів свій злочинний намір до кінця по незалежним від нього причинам, оскільки був затриманий працівниками магазину.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати в зв*язку із неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого внаслідок м*якості, постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 1190 грн. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 3 років обмеження волі та штрафу в розмірі 1190 грн. з поміщенням до кримінально-виконавчої установи відкритого типу із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст. 72 ч.3 КК України основні покарання у виді штрафу та обмеження волі виконувати самостійно. На підставі ч. 4 ст. 72 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки виконувати самостійно. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України в період іспитового строку за попереднім вироком, тому покарання має бути призначено йому за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК шляхом повного приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, однак суд, не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, обмежившись вказівкою на те, що покарання за новим та покарання за попереднім вироком мають виконуватися самостійно.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив вирок скасувати і ухвалити новий вирок, обвинуваченого та представника потерпілого, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши сторони в судових дебатах, під час яких вони залишилися на попередніх позиціях, останнє слово обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглянуто за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Правильність кваліфікації дій обвинуваченого та доведеність його вини в апеляційній скарзі не оспорюється.
Доводи апеляції прокурора про порушення норм кримінального закону при призначенні покарання, колегія суддів визнає обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Однак при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції вказаних вимог не дотримався, зокрема не врахував, що злочин, передбачений ст. 15 ч.2, 185 ч. 1 КК України вчинений обвинуваченим в період іспитового строку за попереднім вироком, і всупереч вимогам ст. 71 КК України не визначив остаточне покарання за сукупністю вироків, чим допустив істотне порушення кримінального закону, що є підставою для скасування вироку в частині призначеного покарання і ухвалення нового вироку.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Разом з цим, безпідставними є висновок суду про те, що попередній вирок суду, яким засуджено ОСОБА_7 за ст. 286 ч. 1 КК України підлягає самостійному виконанню, з огляду на положення ст. 72 КК України, оскільки правила складання покарань за вказаною статтею не можуть виключати застосування положень кримінального закону щодо призначення покарання засудженому за сукупністю вироків через скоєння ним злочину в період іспитового строку.
Таким чином, в разі вчинення особою нового злочину в період іспитового строку, остаточне покарання має бути призначено за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, при цьому випробування за попереднім вироком у будь-якому разі підлягає скасуванню, оскільки відповідно до ч.2 ст. 75, ч.3 ст. 78 КК України вчинення протягом іспитового строку нового злочину є підставою для направлення засудженого для реального відбування призначеного покарання.
При призначенні ОСОБА_7 покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а також відомості про особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину, у вчиненому злочині щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи, що новий злочин ОСОБА_7 вчинив в період іспитового строку, остаточне покарання необхідно призначити із застосуванням ст. 71 КК України, тобто за сукупністю вироків, у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки (не відбуте покарання за вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 28.03.2013 року) та штрафу в сумі 1190 грн., вказавши про їх самостійне виконання.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.01.2014 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ст. 15 ч.2, ст. 185 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1190 грн.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі відкритого типу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки та штрафу в розмірі семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1190 грн.
Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 72 КК України основне покарання у виді обмеження волі з додатковим покаранням у виді позбавлення права керування транспортними засобами та основне покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.
Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_7 до виправного центру в порядку виконання вироку суду.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Судді: (три підписи)
З оригіналом згідно.
Головуючий: ОСОБА_2