Справа № 6/228/33/2014
26 березня 2014 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - ПАНІХІНОЇ Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Докучаєвська Донецької області подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області Присяжної К.О., погодженого із в.о.начальника цього ж органу державної виконавчої служби Антонюк К.І. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,
24.03.2014р. до суду звернувся головний державний виконавець ВДВС Докучаєвського МУЮ Присяжна К.О. із поданням, погодженим із в.о.начальника цього ж органу Антонюк К.І., де ставить питання про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що в провадженні органу державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження № 39031261 з примусового виконання вимоги № Ф 109 У від 03.05.2013р., виданого УПФУ в м. Докучаєвську про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Докучаєвську боргу у розмірі 5766,45грн. Боржник від сплати боргу ухиляється, що свідчить про умисне невиконання вимоги.
Заявник - представник відділу ДВС Докучаєвського МУЮ Головного управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, у поданому поданні просив це питання розглянути без його участі.
Розгляд подання відповідно до ч.2 ст.377-1 ЦПК України, здійснене без виклику чи повідомлення сторін (боржника та стягувачів) та інших заінтересованих осіб.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що подання органу державної виконавчої служби про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України певної особи підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступних підстав:
Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року, регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 6 цього Закону передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Згідно з пунктом 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.
Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що для вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, в судовому порядку підлягає доведенню факт ухилення останнього від виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до частини 1 статті 31 цього ж Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
З матеріалів, долучених заявником до поданого подання вбачається, що до відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області надійшла Вимога про сплату недоїмки від 03.05.2013р. № Ф 109 У, про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м. Докучаєвську недоїмки в сумі 5766,45грн.
Постановою головного державного виконавця Присяжної (Добаріної) К.О. від 01.07.2013р. за серією ВП № 39031261, відкрите виконавче провадження з виконання вказаного рішення.
Ці документи та інші надані заявником матеріали не містять інформації про направлення копії відповідної постанови на адресу боржника, а отже і отримання її адресатом.
Суд вважає, що застосування такого заходу як тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є одним з заходів гарантування виконання рішення у разі ухилення боржника від самостійного виконання цього рішення.
Разом із тим, суд враховує, що законодавцем гарантовано боржнику право на самостійне виконання рішення, яке, виходячи з вищенаведених норм Закону, розпочинається з дня отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.
Недоведений факт отримання ОСОБА_3 відповідної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а отже і ухилення від самостійного та добровільного виконання ним своїх зобов'язань, встановлених відповідним рішенням, позбавляє можливості суду вирішити питання про застосування до нього такого заходу як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно частини 1 статті 11 цього ж Кодексу, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 60 цього ж Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Подане подання окрім зазначення інформації щодо знаходження в провадженні відділу вимоги УПФУ в м. Докучаєвську про стягнення с ОСОБА_3 недоїмки у розмірі 5766,45грн., інших обставин з посиланням на відповідні докази не містить, а отже воно є невмотивованим та необґрунтованим.
Крім того, державним виконавцем в передбаченому законом порядку не з'ясовано, чи видавався та отримувався ОСОБА_3 закордонний паспорт, та чи має він можливість виїхати за межі України.
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Натомість подане головним державним виконавцем Присяжною К.О. подання, погоджене в.о.начальника відділу ДВС Докучаєвського МУЮ Головного управління юстиції у Донецькій області Антонюк К.І., повноваження якої, у тому числі і на внесення цього процесуального документа не посвідчені жодними належними документами.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ч.1 ст.2, ч.2,5 ст.25, ч.1 ст.31, ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», ст.57-61, 377-1, 208-210, 293-294, 296 ЦПК України, суд
Подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області Присяжної К.О., погодженого із в.о.начальника цього ж органу державної виконавчої служби Антонюк К.І. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України - залишити без задоволення.
Заявник не позбавлений можливості після усунення обставин, які стали підставою для залишення подання без задоволення, повторно звернутись із ним до суду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя