Справа № 523/10509/13-ц
"15" жовтня 2013 р.
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Шиміна М.Т.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи служба у справах дітей Савранської районної державної адміністрації та орган опіки та піклування Суворовської райадміністрації Одеської міської ради, про відібрання малолітнього ОСОБА_5 у відповідача та повернення його матері відповідно до рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 6 червня 2011 року, яке набрало законної сили 17 червня 2011 року, оскільки її спроби забрати дитину були марними.
В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позов, та зазначили, що в квітні 2010 року відповідач викрав дитину з дитячого садка і до теперішнього часу утримує сина в м.Одесі за своїм місцем проживання, навіть після прийняття судом рішення не повертає його.
Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що позивачка вела неправильний спосіб життя, за дитиною не доглядала, не піклувалася, оскільки син має серйозні проблеми зі здоров'ям, порушення мовних вад, потребує навчання в спеціалізованому закладі, який відсутній на території Савранського району, крім того не може жити в родині з чужим чоловіком та його родичами, а повинен жити в сім'ї батька та рідних дідуся та бабусі.
Представники третіх осіб в засідання не з'явилися і з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача та їх представників, суд приходить до наступного висновку.
Як видно з матеріалів справи 6 червня 2011 року Суворовським районним судом м.Одеси було прийнято рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, зацікавлена особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання місця проживання малолітньої дитини з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Савранської районної державної адміністрації Одеської області про місце проживання малолітньої дитини з матір'ю. Відповідно до вказаного рішення, яке набрало законної сили 23 листопада 2011 року, позов ОСОБА_3 залишено без задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено повністю, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає в АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що з 29 квітня 2010 року дитина проживала з батьком, відповідачем по справі і його батьками в м.Одесі, після набрання вказаним вище рішенням законної сили відповідач не повернув сина позивачці і заперечує проти його проживання з матір'ю у зв'язку тим, що позивач не здійснює належного догляду не стежить за здоров'ям дитини і люди, з якими має проживати дитина, чужі для неї і не будуть так відноситися до сина як до рідного.
Однак, такі доводи відповідача в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження оскільки після прийняття рішення позивач взагалі була позбавлена можливості доглядати за сином, так як він знаходився у батька.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст.162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу
(установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
Згідно з нормами ч.1,2 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Приймаючи до уваги вказані норми, враховуючи прийняте рішення, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими та законними.
Відповідачем не представлено доказів, що попереднє місце проживання АДРЕСА_1 створюватиме реальну небезпеку для життя та здоров'я дитини, або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам, тобто судом не встановлено підстав, по яким дитина не може бути повернута до матері.
Крім того, згідно з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114,7 грн., сплачений позивачкою при зверненні до суду.
Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України рішення в частині відібрання дитини у відповідача та повернення її позивачу підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 212-215,367 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Відібрати у ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2) малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який фактично перебуває за адресою АДРЕСА_2, та повернути ОСОБА_5 його матері ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_2) за місцем її проживання: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114,7 грн..
В частині рішення про відібрання дитини та її повернення допустити негайне виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: