29.04.2013
Справа № 482/580/13-а
Іменем України
29 квітня 2013 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Гажа О.П.,
при секретарі Шведовій Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ОСПН УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кирилова Івана Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
08 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15.02.2013 р. посадовою особою відповідача на неї складено адміністративний протокол про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв'язку з порушенням пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, що нібито допущене нею в цей же день при керуванні автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме, перевищення дозволеної швидкості руху на 153 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв в населеному пункті с. Новогригорівка на 28 км/год.
В цей же день відповідною постановою її визнано винною у вчиненні цього адміністративного правопорушення і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Вважає дії працівника міліції протиправними, а тому просить визнати незаконною та скасувати спірну постанову мотивуючи тим, що вона не перевищувала дозволеної швидкості руху, та тому, що працівниками ДАІ не надані докази скоєння нею інкрімінуємого їй правопорушення, не надано можливості скористатися правовою допомогою юриста. Також просила суду поновити їй пропущений з поважної причини строк для оскарження вказаної постанови.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 15.04.13 року, позивачу поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до суду про оскарження постанови про адміністативне правопорушення.
В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, не з'явилася. При цьому надала до суду письмову заяву про підтримання своїх позовних вимог, просила провести розгляд справи без її участі.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання представника не надіслав. Про причини неявки суду не повідомив. Письмову заяву про розгляд справи без його участі не надавав.
Неявка представника відповідача до суду визнана без поважних причин.
Справа розглянута у відсутність сторін, відповідно до вимог ст.128 КАС України, приймаючи до уваги наявність у справі достатніх даних про права та взаємовідносини сторін.
Дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2013 р. о 11.19 год. працівником міліції - інспектором ДПС взводу ОСПН УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кириловим Іваном Володимировичем, складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме, за порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, що виразилося в тому, що вона, керуючи автомобілем «Ніссан», на передбачених законом підставах, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись на 153 км. автодороги Ульянівка-Миколаїв в населеному пункті с. Новогригорівка, перевищила дозволену швидкість руху на 28 км/год., рухалася зі швидкістю 88 км/год.
В цей же день цією ж посадовою особою винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволено зі швидкість не більше 60 кмгод.
Позивачка в своїй позовній заяві пояснила, що не здійснювала перевищення дозволеної швидкості своїм транспортним засобом на вказаній ділянці дороги, що працівники ДАІ взагалі їхали їй назустріч службовим автомобілем без проблискових маячків синього та червоного кольору, потім розвернулися, наздогнали її автомобіль, після цього інкримінували їй перевищення швидкості, зафіксований приладом «Візир».
В своєму позові позивачка зазначила, що вона в протоколі про адміністаривне правопорушення посилалася на свою юридичну необізнаність, а тому просила працівників ДАІ надати їй можливість скористатися правовою допомогою, про що зробила власноручно запис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на письмові пояснення позивачки і заперечення нею своєї провини в порушенні Правил дорожнього руху, суб'єкт владних повноважень безпосередньо на місці події не вжив заходів доведення її вини та не надав часу і змоги скористатися правовою допомогою.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не скористався правом участі у розгляді справи та у спростуванні вимог позивача та не надав суду відповідних доказів щодо правомірності своїх дій.
Розгляд справи у відношенні позивача ОСОБА_1 за обвинуваченням у скоєні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП відбувся з порушенням вимог чинного законодавства, в той же день і час, безпосередньо після складання протоколу, не дивлячись на те, що ОСОБА_1 заявляла клопотання, у відповідності до ст.. 268 КУпАП, про надання їй можливості скористатися правовою допомогою для захисту від висунутих обвинувачень та участі в розгляді даної справи її захисника.
Зважаючи на невизнання правопорушником своєї вини в скоєнні вищевказаного правопорушення, суд зазначає, що інспектор ДАІ, як суб'єкт владних повноважень, безпосередньо на місці події не вжив заходів доведення її вини відповідними доказами. Наявність одного лише протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначено порушення ПДР України, при заперечені своєї вини водієм, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути доказом скоєного позивачем порушення ПДР.
За таких обставин, суд не бере до уваги один лише протокол як доказ вини водія.
Тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що працівником ДАІ, в порушення ст.256 КУпАП, при виявлені цього правопорушення не було здійснено заходів по збиранню доказів вини водія в скоєні нею правопорушення, передбаченого п.12.4 ПДР України.
За таких умов, суд приходить до висновку про безпідставність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, і вбачає правові підстави щодо скасування постанови у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, доведеності вини позивача у вчиненні цього правопорушення та в зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 69-71, 86, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15 лютого 2013 року (АА2 № 428991), винесену інспектором ДПС взводу ОСПН УДАІ УМВС України в Миколаївській області Кириловим Іваном Володимировичем щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 122 ч. 1 КУпАП та про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий: