Справа № 464/10528/13 Головуючий: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/165/14 Доповідач: ОСОБА_2
28 березня 2014 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
при секретарі: ОСОБА_6
обвинуваченої: ОСОБА_7
адвоката обвинуваченої: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 27 грудня 2013 року, -
Даним вироком:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Судова Вишня Мостиського району Львівської області, українку, громадянку України, одружену, з освітою 9 класів, не працюючу, раніше не судиму, маючу на утриманні малолітню доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначено їй покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу обрано тримання під вартою, із взяттям під варту в залі суду.
Строк відбування покарання обчислюється з часу її фактичного затримання - 27 грудня 2013 року.
Стягнуто із обвинуваченої ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 293,40 грн. за проведення хімічної експертизи.
Доля речових доказів по справі вирішена відповідно до вимог закону.
Вироком суду ОСОБА_7 визнана винною та засуджена за те, що вона в липні 2013 року в денний час у невстановленої досудовим розслідуванням особи жіночої статі незаконно придбала одну таблетку «Субітекс», що містить бупренорфін, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, масою 0,0084 грама, для незаконного збуту на територію ЛВК №48 для засудженого чоловіка ОСОБА_10 . Вказаний наркотичний засіб обвинувачена протягом місяця зберігала за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_2 . 09 серпня 2013 року в ранковий час обвинувачена розділила вказану таблетку «Субітекс» на чотири частини, кожну з яких загорнула у фольгу і поліетилен та помістила їх у передачу, підготовлену для свого чоловіка ОСОБА_10 , а саме в салат «Олів'є». Того ж дня близько 11 години на території ЛВК № 48 по АДРЕСА_3 обвинувачена разом з іншими продуктами харчування передала вказаний наркотичний засіб в салаті «Олів'є» для засудженого чоловіка ОСОБА_10 , що об 11 год. під час огляду його вмісту був виявлений та вилучений працівником виправної колонії. Таким чином ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України.
У поданій апеляції адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженої ОСОБА_7 , не погоджуючись з вироком суду 1-ї інстанції, покликається на те, що засуджена ОСОБА_7 під час досудового слідства і судового розгляду справи свою вину визнала повністю, щиросердечно розкаялась, сприяла розкриттю даного злочину. Крім цього зазначає, що на утриманні у засудженої перебуває 6-ти річна дочка, яка може залишитись без батьківської опіки та піклування, позитивно характеризується та має постійне місце проживання; даний злочин вона вчинила у зв'язку зі збігом тяжких сімейних обставин. Просить вирок суду змінити, призначити засудженій ОСОБА_7 покарання тривалістю не більше 5 років, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням.
У поданій апеляції засуджена ОСОБА_7 , не погоджуючись з вироком суду 1-ї інстанції, вважає його занадто суворим. При цьому, покликається на те, що злочин вона вчинила вперше, не усвідомлювала всієї повноти вчинених нею дій та тяжкості вчиненого злочину; свою вину вона визнала повністю, щиросердечно розкаялась у вчиненому злочині. Крім цього, зазначає, що у неї на утриманні перебуває 7-річна донька, яку вона виховує сама та яка може залишитися без опіки. Просить зменшити їй розмір кримінального покарання, із застосуванням відносно неї ст.69 КК України.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який по суті вважає вирок районного суду законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а подані апеляції учасниками судового розгляду без задоволення, виключивши в порядку ст.404 КПК України із його резолютивної частини покликання на застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки у її діях відсутній корисливий мотив, думку обвинуваченої ОСОБА_7 , яка повністю підтримала подану нею та її захисником апеляційні скарги, просить застосувати відносно неї ст.69 КК України, виступ адвоката ОСОБА_8 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та апеляційну скаргу його довірительки, клопоче про їх задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи поданих апеляцій, Колегія Суддів вважає, що апеляція обвинуваченої ОСОБА_7 підлягає до задоволення, а апеляція адвоката ОСОБА_8 до часткового задоволення.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Як вбачається із змісту поданих учасниками судового розгляду апеляцій, а також виходячи із позиції, заявленої апелянтом ОСОБА_7 та її захисником - адвокатом ОСОБА_8 у засіданні апеляційної інстанції, ні кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України, ні доведеність її вини за вказаною нормою Кримінального закону України, ніким із учасників судового розгляду не оспорюється.
Норма ст.65 КК України вказує на те, що суд повинен призначити особі покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім цього, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається із змісту вироку, районний суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.307 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, має неповнолітню дочку, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, щире каяття, та, не встановивши жодної із обтяжуючих покарання обставин, призначив таке у межах санкції ч.2 ст.307 КК України у вигляді 6 ( шести ) років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного їй майна. Не визнано судом і пом'якшуючих покарання ОСОБА_7 обставин.
Згідно ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче найнижчої межі, встановленої в санкції статті ( санкції частини статті ) Особливої частини КК, або перейти до більш мякого виду покарання, не зазначеного в санкції статті ( санкції частини статті ) Особливої частини КК України за цей злочин.
Колегія Суддів, виходячи із матеріалів даного кримінального провадження, на підставі вимог ст.66 КК України визнає такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: щире каяття ОСОБА_7 , активне сприяння розкриттю злочину; те, що вона раніше не судима, з урахуванням особи винної: має на утриманні малолітню доньку 7-річного віку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має постійне місце проживання - АДРЕСА_1 , за яким позитивно характеризується, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.
За наявності наведених вище пом'якшуючих покарання обставин, з урахуванням відсутності будь-яких обтяжуючих покарання обставин, Колегія Суддів вважає за можливе пом'якшити обвинуваченій ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України та призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч.2 ст.307 КК України у вигляді позбавлення волі.
Колегія Суддів вважає, що вказане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 та попередження нових злочинів.
З уваги на викладене, апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_7 підлягає до задоволення, апеляція адвоката ОСОБА_8 до часткового задоволення., а вирок суду першої інстанції - зміні, із пом'якшенням обвинуваченій ОСОБА_7 призначеного покарання.
Згідно ч.2 ст.59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Як вбачається із матеріалів даного кримінального провадження, у діях ОСОБА_7 корисливий мотив відсутній, відтак, відсутніми є і підстави для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 такого виду покарання, як конфіскація майна, передбаченого санкцією ч.2 ст.307 КК України. Оскільки на дану обставину не покликається жоден із апелянтів, її слід виключити із резолютивної частини оскаржуваного вироку в порядку ст.404 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404; 405; 407; 408; 414; 419 КПК України, Колегія Суддів,-
апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 27 грудня 2013 року - задоволити, апеляційну скаргу її захисника - адвоката ОСОБА_8 - задоволити частково.
Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 27 грудня 2013 року відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України змінити.
Вважати ОСОБА_7 засудженою за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
Згідно ст.404 КПК України виключити із резолютивної частини вироку покликання суду на застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 такого покарання за ч.2 ст.307 КК України, як конфіскація особисто належного їй майна.
Запобіжний захід - тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без змін.
В решті вирок залишити без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга учасниками судового розгляду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4