Справа № 0427/6133/2012
№ 1/183/7/14
іменем України
27.03.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю потерпілої ОСОБА_3 ,
підсудної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальну справу відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта вища, розлученої, працюючої вчителем середньої школи № НОМЕР_1 м.Дніпропетровська, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_3 обвинувачує ОСОБА_4 в тому, що 15 листопада 2008 року близько 17.00 години в дачному будинку по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 в ході сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, керамічною кружкою нанесла їй два удари по голові.
В результаті протиправних дії ОСОБА_4 Карловій ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та синця в правій лобній області, що відносяться до категорії легких, як такі що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таке обвинувачення, пред'явлене потерпілою і підтримане нею в суді, ґрунтувалося на доказах, досліджених в судовому засіданні, а саме на:
- показаннях потерпілої про те, що 15.11.2008 року вона перебувала разом з ОСОБА_7 в його дачному будинку, що розташований в с.Орлівщина Новомосковського району. Близько 17.00 години на дачу приїхала ОСОБА_4 і почала стукати в двері, однак ОСОБА_7 двері їй не відкрив. Купріянова зателефонувала дільничному інспектору ОСОБА_8 , той приїхав через деякий час, та почав також стукати в двері, вимагати відкрити двері. Вони зайшли в будинок і вона побачила невідомого чоловіка в камуфляжній формі з автоматом в руках. Лісогор почав вимагати у ОСОБА_7 документи, він їх дав, а ОСОБА_4 в цей час вихопила папку з документами, а потім передала їх своєму синові. В цей час вона нахилилася і забрала папку у ОСОБА_9 , і відчула два удари по голові, повернулася та побачила, що ОСОБА_4 стоїть з керамічною кружкою в руках. Потім ОСОБА_10 виніс їх речі на вулицю та вигнав їх з будинку, а ОСОБА_11 провів до маршрутки. Приїхавши до м.Дніпропетровська вона показала ОСОБА_7 гулю на голові, а 17.11.2008 року звернулася за медичною допомогою, знаходилася на лікуванні з приводу черепно-мозкової травми та струсу мозку;
- показаннях свідка ОСОБА_7 про те, що 15.11.2008 року, перебуваючи в дачному будинку, що розташований в АДРЕСА_2 він чітко бачив, як ОСОБА_4 нанесла два удари кружкою по голові ОСОБА_3 , в той момент, коли вона забирала папку з документами у ОСОБА_9 ;
- показаннях свідка ОСОБА_12 про те, що ввечері 15.11.2008 року він їхав в маршрутці з с.Орлівщина в м.Дніпропетровськ, в яку сіли ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , він звернув увагу на особу, яка допомагала сідати їм в маршрутку - це був чоловік в камуфляжному костюмі та з автоматом. В дорозі жінка жалілася на біль в області голови, говорила, що колишня дружина ОСОБА_7 вдарила її, по приїзду в м.Дніпропетровськ він рекомендував їй звернутися за медичною допомогою та до міліції;
- висновок судово-медичної експертизи № 3639е від 25.09.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця, садна, які спричинені від дії тупих твердих предметів, в термін та при обставинах, вказаних обстеженим та слідчим у постанові, за своїм характером тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеню тяжкості, що зумовили короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с. 25);
Підсудна ОСОБА_4 не визнала себе винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та показала, що 15.11.2008 року в другій половині дня вона прибула до свого дачного будинку, що розташований в с.Орлівщина Новомосковського району, і виявила, що замки в будинку були змінені, а її колишній чоловік ОСОБА_7 закрився в будинку разом з ОСОБА_3 . Вона здійснила спробу відкрити будинок, однак через закриті двері почула на свою адресу брутальну лайку та погрози фізичною розправою, тому одразу вона зателефонувала дільничному інспектору ОСОБА_8 , а також своєму синові ОСОБА_10 . ОСОБА_8 прибув до дачного будинку через 10-15 хвилин і почав розмову з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 через закриті двері, внаслідок чого двері були відчинені, вона разом з дільничним інспектором пройшла до будинку, сіла на диван, а ОСОБА_8 почав розбиратися в ситуації, що склалася. В свою чергу, ОСОБА_7 почав погрожувати дільничному інспектору, він залишив будинок, та через деякий час повернувся з невідомим чоловіком в камуфляжній формі, як їй стало відомо в подальшому, це був ОСОБА_13 . Також через деякий час до будинку приїхав її син ОСОБА_9 , який, побачивши ситуацію в будинку, зібрав речі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 і виніс їх на вулицю, а ОСОБА_3 почала хапати його за одяг та лізти в бійку. З метою запобігання продовження конфлікту, вона попросила ОСОБА_9 не чіпати нікого. ОСОБА_8 , який прибув до будинку з ОСОБА_13 провели ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на маршрутне таксі. При цьому підсудна показала, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 вона не наносила.
У відповідності до ст. 64 КПК України при провадженні судового слідства підлягають доказуванню подія злочину, в т.ч. час, місце спосіб та інші обставини злочину, а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.
В судовому засіданні встановлено, що між колишнім подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_4 протягом тривалого часу продовжуються неприязні стосунки, в тому числі з приводу розділу та користування майна, до якого відносить і дачний будинок в АДРЕСА_2 . В свою чергу, ОСОБА_3 , яка станом на 15.11.2008 року не перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , не надала суду жодного доказу правової підстави її перебування в дачному будинку, що на той момент належав колишньому подружжю. Крім того, ні ОСОБА_7 , ні ОСОБА_3 не заперечували того факту, що не допускали ОСОБА_4 до будинку, а відчинили двері лише на вимогу дільничного інспектора, правомірність дій якого при цьому конфлікті встановлена, в тому числі ,проведеною службовою перевіркою, за результатами якої в порушенні кримінальної справи було відмовлено (т. 1, а.с. 7-9). Таким чином, самі по собі показання потерпілої про те, що їй відомо про неприязні стосунки між колишнім подружжям, а також про те, що вона в кожній конкретній ситуації намагалася допомогти ОСОБА_7 захиститися від своєї колишньої дружини, яка хоче позбавити його майна, а вона хотіла бути свідком цих подій, а також показання свідка ОСОБА_7 про те, що напередодні він змінив замки від дверей в дачному будинку, свідчать про наявність у кожної зі сторін станом на 15.11.2008 року мотивів для провокування конфлікту, з метою створення перешкод у користуванні майном, що перебувало у спільній власності колишнього подружжя.
Показання свідка ОСОБА_12 , оголошені в судовому засіданні (т.1 а.с. 211-215), не являються доказом умисного тілесного ушкодження, оскільки свідок не був безпосереднім учасником подій, що відбувалися в дачному будинку, а обставини йому відомі зі слів ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_8 , показання якого були оголошені в судовому засіданні (т.1 а.с. 216-218) однозначно заперечував факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 Купріяновою ОСОБА_14 , такі ж показання, якими заперечувався факт умисного нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_3 Купріяновою ОСОБА_14 надавалися свідком ОСОБА_13 , показання якого були оголошені в судовому засіданні (т.1 а.с. 221-223).
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9 , який також заперечував факт нанесення умисного тілесного ушкодження ОСОБА_15 .
Суд критично оцінює показання потерпілої про те, що ОСОБА_4 умисно нанесла їй два удари керамічною кружкою по голові, оскільки її показання протягом всього досудового і судового слідства неодноразово змінювалися в залежності від прийнятих різними інстанціями рішень.
Так, будучи опитаною 03.01.2009 року при збиранні матеріалів за її заявою про вчинення злочину, ОСОБА_3 показала, що в той час, як ОСОБА_16 викинув її речі з будинку і намагався вирвати сережку з її вуха, пошкодивши сережку, вона відчула в праву область лобу удар, спочатку один, а потім сильний другий удар, їй стало зле, піднявши очі, вона побачила, що її била металевою кружкою ОСОБА_4 .
ОСОБА_7 при дачі пояснень того ж дня показав, що ОСОБА_4 та його син ОСОБА_9 вдвох накинулися на його громадянську дружину ОСОБА_3 , та почали наносити удари фарфоровою кружкою по голові.
Надаючи пояснення прокурору при перевірці їх заяви на дії працівника міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_3 показали, що ОСОБА_4 вдарила ОСОБА_3 керамічною кружкою в праву височну область не більше двох разів, від яких у ОСОБА_3 злетіла сережка та виявилася подряпина на шиї.
Надаючи показання в судовому засіданні 04.06.2010 року (т.1 а.с. 126), ОСОБА_3 показала, що перебуваючи в коридорі дачного будинку, в той час, як вона нахилилася, щоб забрати документи у ОСОБА_17 , її вдарили, скільки було ударів вона не запам'ятала. Піднявши голову побачила ОСОБА_4 з керамічною кружкою в руках. Вона відчувала один удар, однак хтось наніс їй ще один удар.
Надаючи показання в судовому засіданні 21.03.2011 року (т.1 а.с. 198) ОСОБА_3 показала, що забираючи документи у ОСОБА_9 , та передаючи їх ОСОБА_7 , вона відчула удар і в голові запекло, вона повернулася та побачила, що ОСОБА_4 стояла з керамічною кружкою в руках.
Надаючи показання в судовому засіданні 11.09.2012 року ОСОБА_3 показала, що нахилившись, та забравши документи у ОСОБА_9 , і передаючи їх ОСОБА_7 , вона відчула два удари по голові, повернулася та побачила ОСОБА_4 з керамічною кружкою в руках.
Таким чином, показання потерпілої протягом розгляду справи являються не послідовними, не чіткими, такими, що постійно змінювалися в частині властивостей предмету, яким їй були нанесені удари, в частині кількості нанесених ударів, в частині обстановки в конкретному місці, де їй було нанесено удари, а також розташування осіб, які безпосередньо знаходилися в дачному будинку, що в своїй сукупності унеможливлює встановити характер, локалізацію, механізм нанесення тілесних ушкоджень.
Так само, суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_7 , і розцінює їх , як такі що надані, з метою виправдання своєї поведінки в ситуації, що склалася між колишньої дружиною та його співмешканкою.
У відповідності до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого обвинувачення.
Потерпілою при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_4 не зазначено умисну сторону злочину, передбачену ч.2 ст.125 КК України, яка може характеризуватися, як прямим так і непрямим умислом.
Так у скарзі приватного обвинувачення ОСОБА_3 посилається на процес сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин, однак при цьому не зазначає обставини, які мають суттєве значення для встановлення події та складу злочину, не зазначає між ким сталася сварка, між ким виникли особисті неприязні стосунки, в результаті яких у ОСОБА_4 міг виникнути умисел на спричинення легкого тілесного ушкодження.
З об'єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст. 125 КК України характеризується вчиненням легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.
Потерпілою подано висновок фахівця з питань судово-медичної експертизи № 5523 від 23.12.2008 року, відповідно до висновку якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця, садна, які спричинені від дії тупих твердих предметів, в термін та при обставинах, вказаних обстеженим та слідчим у постанові, за своїм характером тілесні ушкодження відносяться до легкого ступеню тяжкості, що зумовили короткочасний розлад здоров'я (т.1 а.с 4-5). Для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень експерту представлено висновок фахівця № 4996, який суду не представлено, а також додатково представлена виписка з історія хвороби № 1272708, відповідно до якої ОСОБА_3 з 17.11.2008 року по 12.12.2008 року знаходилася на лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома правої лобної височної області, контузія правого ока 1 ступеню.
Між тим, виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження самі по собі та у сукупності з іншими доказами по справі, не являються підтвердженням спричинення ОСОБА_4 тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Крім того, експертним шляхом, не визначено яке конкретно тілесне ушкодження, чи всі вони у своїй сукупності призвели до короткочасного розладу здоров'я, а так само не розкритий механізм та обставини спричинення тілесних ушкоджень, в тому числі не визначено від якої кількості ударів вони виникли, не зазначена їх локалізація.
В межах порушеної кримінальної справи судом за ч.2 ст.125 КК України, досудове слідство і встановлення всіх обставин, які потерпіла вважає необхідними встановити в межах пред'явленого обвинувачення, не допустиме, суд не може збирати докази вини підсудного, т.я. не являється органом досудового слідства і підміняти його також не може. Суд не має повноважень з підтримки обвинувачення, дана функція покладена на прокурора (потерпілу). У відповідності до ст. 16-1 КПК України, в редакції 1960 року, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, після чого надає оцінку зібраним доказам по справі і приймає рішення, відповідно до вимог КПК України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 125 КК України за недоведеністю її участі у вчиненні зазначеного злочину.
Потерпілою був пред'явлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоду у розмірі 4172,37 грн., а також моральної шкоди у розмір 50000 грн. (т.1 а.с. 61-72), в задоволенні якого, в силу ч.2 ст. 328 КПК України, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, 1960 року, суд,-
ОСОБА_4 виправдати за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в зв'язку з недоведеністю її участі у вчиненні злочину.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1