26 березня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В. В.
суддів Перепелюк І.Б., Яремка В.В.
секретар Собчук І.Ю.
за участю представника позивача Мойси Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служби у справах дітей Чернівецької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення із службового приміщення за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці на заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 грудня 2013 року,
встановила:
В листопаді 2013 року КЕВ м.Чернівці звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення із службового приміщення.
Посилалося на те, що капітан ОСОБА_2 перебував на службі у складі ВЧ №А0264 на посаді викладача кафедри теорії та організації фізичної підготовки факультету високомобільних десантних військ та розвідки військової академії. У зв'язку з перебуванням на військовій службі рішенням КЕВ м.Чернівці йому було надано службове житло в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1
Зазначає, що підставою для вселення в дане житлове приміщення став ордер №76 від 15 вересня 2009 року, виданий квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці.
Згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №921/24 від 28.11.2003 року будівлі АДРЕСА_1 надано статус гуртожитку.
№22ц-373/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Галичанський О.І.
Категорія 2/5 Доповідач Чупікова В.В.
Стверджує, що відповідно до довідки про склад сім'ї за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Наказом командувача СВ ЗС України №162 від 01.04.2013 року капітана ОСОБА_2 переведено для подальшого проходження військової служби до м.Одеса, що підтверджується витягом з наказу командира ВЧ А0264 №85 від 18.04.2013 року.
Вважає, що службові стосунки між ОСОБА_2 та ВЧ А0264 припинено, він та члени його сім'ї втратили право користування даним приміщенням, службове приміщення займане ним та членами його сім'ї за адресою АДРЕСА_1 підлягає звільненню.
Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог КЕВ м.Чернівці відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, КЕВ м.Чернівці подано апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Зазначає, що рішення незаконне, необґрунтоване та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Так, гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КЕВ м.Чернівці, ордер на вселення відповідачам в спірне житло видав КЕВ м.Чернівці, а тому вони повинні бути виселені, як із службового житла у гуртожитку.
Суд пе5ршої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження факту звернення ОСОБА_2 із заявою про одержання житла за новим місцем служби та не надано докази про незабезпечення його житлом за місцем призначення.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього, під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири, які включаються до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №921/24 від 28.11.2003 року будівлі АДРЕСА_1 надано статус гуртожитку/а.с.9/.
Відповідач ОСОБА_2 та члени його сім'ї - відповідачі у справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вселилися в кімнати АДРЕСА_1, де по даний час проживають та зареєстровані /а.с.6,7/.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта щодо проживання відповідача ОСОБА_5 із сім'єю в службовому жилому приміщенні є безпідставними.
Наказом командувача СВ ЗС України №162 від 01.04.2013 року капітана ОСОБА_2 переведено для подальшого проходження військової служби до м.Одеса, що підтверджується витягом з наказу командира ВЧ А0264 №85 від 18.04.2013 року /а.с.8/.
Підстави виселення з гуртожитків визначені в ст.132 ЖК України та в п.20 Примірного положення про гуртожитки. Таких підстав у даній справі не встановлено.
Пунктом 5.8 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра Оборони №737 від 30.11.2011 року, встановлено, що у разі переміщення військовослужбовця по службі, пов'язаного з переїздом в іншу місцевість, жиле приміщення в гуртожитку, яке він займав за попереднім місцем служби, підлягає звільненню ним та членами його сім'ї в місячний строк з дня отримання житла(службового житла, жилого приміщення в гуртожитку, спеціально пристосованій казармі) або орендованого житла за новим місцем служби.
Позивач належними та допустимими доказами не довів, що відповідачі за новим місцем служби отримали житло, зазначене в Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями
Посилання апелянта на ст.124 ЖК України, на п.19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 03.06.2006 року №1081, як на підставу для задоволення позову, є безпідставними оскільки вказані нормативні акти не регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 грудня 2013 року відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 209, 218, 308 ЦПК України колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці відхилити.
Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді: