26 березня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Савчук М.< Головуючий суддя / По-батькові >.
суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.
секретар Кусяк М.Д.,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, інтереси якої за договором про надання юридичних послуг представляє адвокат ОСОБА_2, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2013 року,
В липні 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувуся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Посилався на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 01.03.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Однак у порушення умов договору відповідач належним чином умов договору не виконувала, внаслідок чого станом на 31.05.2013 року виникла заборгованість у розмірі 27522,05 грн.
Просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 27522,05 грн. та судові витрати.
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, на
22ц-257/2014 р. Головуючий у 1нстанції Яківчик І.В.
Категорія 19/27 доповідач Савчук М.В.
користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 27522,05. Вирішено питання щодо судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, інтереси якої за договором про надання юридичних послуг представляє адвокат ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції, а позовну заяву залишити без розгляду.
Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.
Вказує, що судом помилково не було взято до уваги доводи представника відповідача щодо порушення позивачем строків звернення до суду.
В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення районного суду вказаним вимог не відповідає.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що 01 березня 2006 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Сторонами погоджено, що договір складається з заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою і тарифів. На виконання договору позивачем на ім'я відповідача був відкритий картковий рахунок.
Згідно розрахунку заборгованості, поданої позивачем (а.с.3-5), станом на 31 травня 2013 року за відповідачем рахується заборгованість за договором у розмірі 27522 грн. 05 коп.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що позов Банком подано за межами позовної давності, про що подав відповідну заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 26).
Відповідно до пункту 3.1 Умов і правил надання банківських послуг (розділ І), для надання послуг Банк відкриває клієнту Картрахунки, видає клієнту Картки. Їх вид і строк дії визначений у заяві і в Пам'ятці клієнта. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, указаного в розділі «Відмітки банку» заяви.
Відповідно до пункту 9.12 цих же Умов, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не попередить другу сторону про припинення дії договору, він автоматично поновлюється на такий же строк.
Зазначені положення Умов і правил надання банківських послуг свідчать про те, що строк дії договору визначається не тільки цими правилами, а й положеннями, вказаними у Пам'ятці клієнта та строком дії кредитної картки.
Відповідно до змісту заяви відповідачки від 01 березня 2006 року (а.с.5) термін дії картки встановлювався до березня 2009 року.
У справі встановлено, що на виконання умов кредитного договору відповідачці була видана кредитна картка НОМЕР_2 .
Доказів про видання іншої кредитної картки відповідачці не встановлено.
З розрахунку, наданого позивачем у судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 останній платіж проведено 20 вересня 2008 року.
Відповідно до п. 6.9 Умов та правил надання банківських послуг (роділ І) у випадку виникнення заборгованості держателя за картрахунком клієнт зобов'язується погашати заборгованість впродовж 30 днів з моменту її виникнення.
Зі змісту пп. 5.3, 5.4 розділу ІІ зазначених Умов випливає, що погашення за кредитом в повному обсязі має бути проведено не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці.
Враховуючи, що кредитна картка відповідачеві видана з терміном дії до березня 2009 року, останнім днем погашення боргу за кредитом є 31 березня 2009 року.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Судами залишено поза увагою те, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH) та що останній платіж здійснено в вересні 2008 року, а дія картки до березня 2009 року.
Питання застосування строку позовної давності відповідно до статті 256 ЦК України, частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України, частини четвертої статті 267 ЦК України, з урахуванням цих обставин та факту пред'явлення позову тільки 05 липня 2013 року, судом першої інстанції не вирішено.
Висновок суду першої інстанції, про те, що позовна давність не сплинула, оскільки строк договору не закінчився, а строк дії картки відповідає строку дії договору, не ґрунтується на умовах договору та обставинах справи.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 19.03.2014 року в справі № 6-14цс14 зазначено, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
У даній справі позов Банком подано 5 липня 2013 року, тобто після спливу встановленої ст. 257 ЦК України позовної давності тривалістю у три роки.
Тому, за наявності заяви відповідача про застосування позовної давності, у задоволенні позову «Приватбанк» до ОСОБА_1 слід відмовити саме за спливом позовної давності.
Доводи позивача про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» було видано відповідачці нову картку замість украденої старої не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки на підтвердження даної обставини згідно вимог ст. 60 ЦПК України належних доказів не надано, а також не представлено доказів, на який термін видано зазначену картку.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та процесуального права, відповідно до пп. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позові слід відмовити.
Оскільки апеляційним судом ухвалюється рішення про відмову у позові, з позивача на користь відповідача відповідно до правил ч. 1 ст. 88 ЦПК України слід стягнути витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 137 грн. 61 коп.
На підставі наведеного та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якої за договором про надання юридичних послуг представляє адвокат ОСОБА_2, задовольнити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2013 року скасувати.
У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», рахунок номер 64993919400001, МФО 305299, код одержувача ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 137 (сто тридцять сім) гривень 61 коп. - витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді :