Черкаський районний суд Черкаської області
№707/572/14-к
1-кп/707/71/14
13 березня 2014 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_4.
при секретарі ОСОБА_5.
з участю прокурора ОСОБА_6.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження
за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Яснозір'я, Черкаського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого у ФОП ОСОБА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: - 31.03.2000 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; - 02.03.2001 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2, 3 ст. 140 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; - 07.12.2004 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; - 18.12.2009 року Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 15.07.2013 року в силу ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений, не відбутий строк покарання 22 дні, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України
ОСОБА_1, працюючи у ФОП ОСОБА_3, займаючи посаду випалювальника-сторожа і виконуючи роботу пов'язану із збереженням, обробкою, перевезенням та застосуванням у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, будучи матеріально відповідальною особою за незабезпечення збереження ввірених йому роботодавцем матеріальних цінностей, зобов'язаним дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків, 08.12.2013 року близько 21 години 00 хвилин, знаходячись на своєму робочому місці, на виробничому майданчику ФОП ОСОБА_3, розташованому по АДРЕСА_2, маючи вільний доступ до матеріальних цінностей останнього, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи не зняту та непогашену судимість, протиправно заволодів 7 складометрами дубових дров, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на суму 840 гривень і розтратив їх шляхом продажу іншій особі за 2 літри горілки. Крім цього ОСОБА_1 06.01.2014 року близько 19 години, знаходячись на своєму робочому місці, маючи вільний доступ до матеріальних цінностей останнього, повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи не зняту та непогашену судимість, протиправно заволодів 4 мішками деревного вугілля, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на суму 200 гривень і розтратив їх шляхом продажу іншій особі за 2 літри горілки.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, обставини вчинення ним злочину підтвердив у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, та показав що він 08.12.2013 року близько 21 години 00 хвилин, знаходився на своєму робочому місці, на виробничому майданчику ФОП ОСОБА_3, і продав іншій особі за 2 літри горілки 7 складометрів дубових дров. 06.01.2014 року близько 19 години, він був на роботі та викрав 4 мішки деревного вугілля, та продав іншій особі за 2 літри горілки.
Враховуючи ту обставину, що обвинувачений визнає свою вину повністю та у відповідності до вимог ст.349 КПК України при визначенні обсягу доказів, які повинні були досліджуватись, учасники судового процесу не заперечували проти визнання недоцільним їх дослідження, оскільки обставини та докази ніким не оспорюються та правильно їх розуміють учасники процесу і за відсутності сумнівів у добровільності такої їх позиції, суд вважає недоцільним досліджувати докази по справі, роз'яснивши учасникам процесу про те, що вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в його віданні, вчиненому повторно.
Під час призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ч. 3 ст.191 КК України відповідно до положень Загальної частини цього ж кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину (злочин тяжкий), особу винного, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме, щирого каяття, та добровільне відшкодування завданого збитку, враховуючи обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину повторно, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення особи та запобігання вчиненню ним нових злочинів є кримінальне покарання у виді позбавлення волі, та звільнення його від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання визначивши іспитовий строк 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 на період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - особисте зобов'язання.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_4