Миколаївський районний суд Одеської області
Справа№ 508/229/14-ц
28.03.2014 року Миколаївський районний суд
Одеської області
В складі головуючого судді Горобця В.Л.
При секретарі Товт А.Л.
Розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
12 червня 2013 року позивачка позичила відповідачу ОСОБА_2 5 200 ( п'ять тисяч двісті ) гривень на строк до 01.11.2013 року.
На підтвердження отримання грошей відповідач надав їй розписку про отримання грошей.
В обумовлений строк відповідач борг позивачці не повернув. Зараз став уникати зустрічей з позивачкою.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки визнав повністю.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони суд задовольняє позовні вимоги позивачки в повному обсязі.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 5 200 гривень.
На підтвердження боргових зобов'язань ОСОБА_2 власноручно написав ОСОБА_1 розписку, згідно якої він отримав у позивачки ОСОБА_1 гроші в сумі 5 200 гривень ( а.с. 3 ).
Крім того, ОСОБА_2 не оспорив договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді були одержані.
В той же час, розписка відповідача на суму 5 200 гривень посвідчує передачу йому позикодавцем ОСОБА_1 певної грошової суми.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
При таких обставинах, у суду не викликає сумніву факт передачі позивачкою відповідачу в борг грошей у сумі 5 200 гривень.
Враховуючи те, що до теперішнього часу відповідач не виконав у повному обсязі своє зобов'язання про повернення боргу, суд вважає, що зазначений позов підлягає задоволенню в сумі боргу в розмірі 5 200 гривень, які підлягають стягненю з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в сумі 5 200 гривень.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави, повинні бути стягнені судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп., оскільки позивачка від сплати судового збору звільнена згідно Закону України «Про судовий збір» ст. 5 п. 9.
Керуючись ст. ст. 59 - 66; 209 - 215; 218; 294 ЦПК України, ст. 1046; 1050 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 5 200 ( п'ять тисяч двісті ) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 243,60 гривень.
Повний текст рішення буде виготовлений через 5 днів.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня повного виготовлення тексту рішення через Миколаївський районний суд Одеської області.
Суддя: В.Л. Горобець