Справа № 409/1544/12
Провадження № 2/209/69/13
іменем України
"18" листопада 2013 р. Дніпровський районний суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
у складі
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М..
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Відповідач та його представник при судовому розгляді позов не визнали.
22 січня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить стягнути з відповідача 22000 грн. та судові витрати у справі; 20 листопада 2008 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь: суму боргу за договором позики в розмірі 22000 грн., пеню за прострочення повернення позики в розмірі 80300 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що в кінці 2004 року відповідач звернувся до нього з проханням позичити йому гроші на придбання насіння різних сільськогосподарських культур. 25 січня 2005 року між ними був укладений договір позики № 1, згідного якому відповідач позичив у нього 22000 грн., що еквівалентно 4100 доларів США, і зобов'язався повернути грошові кошти 15 лютого 2005 року. Передача грошей відбулася у присутності ОСОБА_4 Але відповідач ОСОБА_2 у зазначений в договорі термін борг не повернув, хоча він неодноразово звертався до відповідача з нагадуванням про повернення боргу. Відповідач обіцяв повернути борг після того, як збере врожай, але до теперішнього часу борг не повернув. За прострочення повернення позики відповідачу нарахована пеня, що складає 80300 грн. Крім матеріальних збитків, йому, позивачу, завдана моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань спричинило йому, позивачу, моральні страждання, він втратив душевний спокій, багато часу витрачав на пошуки відповідача. Тому просить суд задовольнити його позов про стягнення з відповідача боргу та відсотків за договором позики, про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги по суті та за обставинами справи у повному обсязі та пояснив суду, що відповідач взяв у нього в борг 22000 грн., але своєчасно борг не повернув, тому відповідач повинний повернути йому суму боргу, сплатити пеню в сумі 80300 грн., та моральну шкоду в сумі 10000 грн., оскільки через дії відповідача він тривалий час не може користуватися належними йому грошовими коштами, втратив душевний спокій, морально страждав. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила суд задовольнити його позов у повному обсязі, так як відповідач не виконав умови договору позики, суму боргу позивачу не повернув, а тому повинний, крім суми боргу, сплатити позивачу пеню за несвоєчасне повернення суми боргу, і відшкодувати моральну шкоду.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов по суті та за обставинами справи не визнав та пояснив суду, що ніяких грошей у борг у позивач він не брав, і договір позики про отримання від позивача 22000 грн. не підписував, просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі
Представник відповідача ОСОБА_3 позов по суті та за обставинами справи не визнала, вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки експертизою встановлено, що підпис в договорі № 1 від 25 січня 2005 року виконаний не відповідачем. а іншою особою.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача та його секретарем, як приватного підприємця. З відповідачем також знайома. Вона була присутньою при передачі її чоловіком грошей в борг відповідачу, це відбувалося в кабінеті позивача, і ОСОБА_2 пообіцяв повернути гроші з відсотками. Це був робочий день, також в кабінеті, який розташований в м. Дніпродзержинську по вул. Глаголєва, 28/9 та 3-му поверсі, був присутнім ОСОБА_4, їх співробітник. Гроші вона, особисто, брала з дому, гроші були в гривнях крупними купюрами. Відповідач в її присутності підписував договір позики, а заповнював договір позивач. Договір позики був типовим договором, роздрукованим з комп'ютеру, і позивач заповнював цей договір
Судом досліджені докази по справі шляхом їх оголошення в судовому засіданні:
- договір позики № 1 від 25 січня 2005 року ( т.2 а.с. 18), в якому зазначено, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 22000 грн. зі строком повернення 15 лютого 2005 року;
- висновок № 1801/1802-12 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по цивільній справі № 2-824/12 від 22 травня 2012 року ( а.с. 26-38), яким підтверджується, що підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Заемщик» договору № 1 від 25 січня 2005 року, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.
Вислухавши сторони, їх представників, вивчивши письмові докази та матеріали справи, допитавши свідка, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку № 1801/1802-12 комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів по цивільній справі № 2-824/12 від 22 травня 2012 року (а.с. 26-38), яка проведена Дніпропетровським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз на підставі ухвали суду від 05 квітня 2012 року, судом встановлено, що підпис в графі «Заемщик» від імені ОСОБА_2 в договорі № 1 від 25 січня 2005 року, виконаний не відповідачем ОСОБА_2, а іншою особою.
Оцінюючи висновок експерта, суд не знаходить підстав не довіряти зазначеному висновку, оскільки він не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніву в його правильності. Погоджуючись з висновком експерта, суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_6, що вона особисто була присутньою при підписанні ОСОБА_2 договору № 1 від 25 січня 2005 року, оскільки пояснення свідка, яка є дружиною позивача, і відповідно заінтересованою особою на користь позивача, не підтверджуються ніякими іншими доказами і спростовуються висновками експертизи..
Крім цьому, у висновку експертизи, в пункті 3, зазначено, що зміна первинного змісту рукописного тексту, яким заповнені графи бланку договору №1 від 25 січня 2005 року, відбувалась способом дописки цифри « 2» дати договору, в цілях маскування частково повторно наводились невеликі ділянки штрихів цифри « 5» цієї ж дати, і раніше до зміни дата договору була « 5 січня 2005 року».
Такі висновки експертизи також свідчать не на користь позивача, і взагалі спростовують обставини щодо дати укладення договору позики, що зазначені ОСОБА_1 в своїй позовній заяві та час судового розгляду справи.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не підписував договір № 1 від 25 січня 2005 року, дата в якому була виправлена з « 05 січня 2005 року» на « 25 січня 2005 року», а тому цей документ не може бути прийнятий судом як доказ, на підтвердження укладення між сторонами 25 січня 2005 року договору позики грошових коштів в сумі 22000 грн. А будь-яких інших доказів на підтвердження своєї позиції позивач суду не надав, що суперечить вимогами частини 3 статі 10 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
А отже, суд прийшов до висновку про відсутність існування між сторонами будь-яких грошових зобов'язань, які можуть бути підтверджені договором № 1 від 25 січня 2005 року, а тому позов є безпідставним і в його задоволенні належить відмовити в повному обсязі.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими спростовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж вартості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається в письмові формі, якщо його сума не менш, як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неподаткового мінімуму доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі... показань свідків, письмових доказів..., речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 526, 599, 1046, 1046,1047 ЦК України, ст. ст. ст. 8, 10, 57, 59, 60, 212, 213-215, ЦПК України, ЦПК України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не булли присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Дніпровського районного суду
м. Дніпродзержинська А.Б. Ковальова