№ провадження 33/781/117/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Вдовіченко М. М.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Ремез П. М.
26.03.2014 року. Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Ремез П.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та особи, що склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення начальника ДАІ Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області Чепіги Ю.М., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за скаргою ОСОБА_3 на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року на ОСОБА_3 накладене адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він 04 січня 2014 року о 00 год. 40 хв. по вулиці Шевченка в м. Мала Виска Кіровоградської області керував автомобілем Рено Логан, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатами обстеження приладом алкотестер «Драгер» № ARCE - 0177 від 04.01.2014 року - результат 1,28 %, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову районного суду скасувати як незаконну, при цьому вказує на те, що він не скоював правопорушення вказаного у протоколі, однак районний суд провів розгляд справи поверхово та однобічно, і постановив своє рішення з порушенням матеріального та процесуального права. При цьому вказує на те, що дійсно він 04 січня 2014 року о 00 год. 40 хв. керував автомобілем в м. Мала Виска Кіровоградської області і був зупинений працівниками ДАІ. На їх вимогу він продув алкотестер, який показав у нього ступінь алкогольного сп'яніння, але він заперечив такий результат алкотестера, оскільки алкогольних напоїв не вживав і попросив відвезти його до лікарні, однак йому в цьому відмовили. Після цього він поїхав до лікарні в м. Мала Виска і о 01 год. 30 хв. здав кров для медичного дослідження, яку направили до обласного наркодиспансеру і згідно висновку № 227 від 20.01.2014 року в його крові етиловий спирт не виявлено.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, а також пояснення та особи, що склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення Чепіги Ю.М., який заперечив задоволення апеляції і просив постанову суду залишити без зміни, вивчивши доводи апеляції вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно ст. 266 ч.2,3 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції або в разі незгоди з його результатами, працівником міліції, з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Викладені положення Закону більш детально відображено у Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, зокрема пунктами 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6 передбачено, що у разі наявності ознак сп'яніння, передбачених цією Інструкцією, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, які перед проведенням огляду уповноважена на проведення огляду особа надає на вимогу особи, яка підлягає огляду і такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки працівники міліції, або особи щодо неупередженості яких є сумніви.
Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 04 січня 2014 року о 00 год. 40 хв. по вулиці Шевченка в м. Мала Виска Кіровоградської області керував автомобілем Рено Логан, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Обстеження проводилось за допомогою приладу алкотест № 0177, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. Тобто у протоколі навіть не вказано результати застосування технічних засобів отриманих під огляду правопорушника. Однак, зазначено про те, що ОСОБА_3 відмовився від пояснень та підпису протоколу.
При цьому у протоколі нічого не вказано про те, що правопорушник фактично не погодився з результатами його огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці його зупинки, а за таких обставин справи інспектор ДАІ не вправі був посилатися на такий висновок, як на належний доказ по справі, а повинен був діяти відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП і провести огляд вказаного водія в закладах охорони здоров'я.
Також, у протоколі вказано двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і до справи долучені їх пояснення, на підтвердження вини скаржника з яких видно, що ОСОБА_3 у їх присутності пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу алкотест і проба показала позитивний результат 1.28%, однак надати будь-які пояснення, підписати протокол та результати тестування на алкоголь, а також їхати в лікарню, він відмовився (а.с.4-5).
Вказані свідки чотири рази викликались до апеляційного суду на розгляд даної справи, а саме на 27.02.2014 року, а також на 6, 18 та 26.03.2014 року, однак вони жодного не з'явився до суду і не побажали підтвердити свої пояснення з цього приводу, при цьому про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Така поведінка свідків викликає у суду обґрунтовані сумніви, щодо правдивості їх свідчень по справі, а тому апеляційний суд належним чином не перевіривши їх, врахувати не може, як належний доказ по справі.
Більш того, в останньому судовому засіданні за клопотанням скаржника до справи долучено власноручне письмове пояснення свідка ОСОБА_7 від 24.03.2014 року, в якому справжність підпису даного свідка посвідчена нотаріально та з якого вбачається, що дійсно 04.01.2014 року о 24 год. 55 хв. він керував належним йому автомобілем в м. Мала Виска по вул. Шевченка і біля стадіону «Вись» був зупинений працівниками ДАІ. Йому запропонували бути понятим при складанні протоколу відносно ОСОБА_3, за фактом керування автомобілем в нетверезому стані. При цьому показали чек алкотестера і попросили підписати протокол. Однак, він не бачив хто продував алкотестер, а також не бачив і самого алкотестера. Все відбулося зі слів працівників ДАІ.
Скаржник ОСОБА_3 в апеляційному суді повністю підтвердив свої пояснення, викладені ним в апеляції про обставини справи та вказав на те, що вказаних у протоколі свідків працівники ДАІ зупинили вже після того, як він продув алкотестер, з результатами якого він не погодився, а також категорично заперечував і те, що він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні, а навпаки сам пропонував пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я.
Такі доводи скаржника частково спростовуються по справі лише поясненнями особи, яка склала протокол, а саме інспектором ДАІ Чепігою Ю.М., якого допитано апеляційним судом та який пояснив, що ОСОБА_3, від якого було чути запах алкоголю, погодився на місці продути прилад Драгер, результат якого був позитивний, але останній не погодився з ним та відмовився поїхати до лікарні, а також підписати складений на нього протокол та надати будь-які пояснення по справі.
Однак, з урахуванням вищевказаних обставин справи, суд оцінює критично такі пояснення працівника ДАІ, оскільки вони в апеляційному суді будь-якими достовірними доказами не підтверджені, а сам працівник ДАІ є особою зацікавленою в результатах розгляду справи.
Аналіз викладених вище вимог про порядок оформлення працівниками ДАІ матеріалів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП свідчить про те, що у даному випадку працівник ДАІ хоч і провів, на місці зупинки транспортного засобу, огляд скаржника на стан сп'яніння, з використанням приладу Драгер, однак в апеляційному суді не підтверджено належними доказами, що такий огляд проведено у присутності двох свідків, оскільки вказану обставину заперечує не тільки сам скаржник, а також і один із зазначених в протоколі свідків, а саме ОСОБА_7, власноручні пояснення якого долучені до справи в апеляційному суді, а тому слід вважати, що вказаний огляд проведено у порушення вимог п. 2.6 вищевказаної інструкції, тобто за відсутності свідків.
Більше того, в апеляційному суді достовірно встановлено і те, що скаржник не погодився з результатами проведеного на місці огляду на стан сп'яніння, оскільки цю обставину повністю підтвердив і сам працівник ДАІ, який склав адміністративний протокол.
За таких обставин справи, інспектору ДАІ слід було діяти відповідно до вимог ст. 266 ч.3 КУпАП, а саме у разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння проведеного на місці, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, до того ж відповідно до ч. 4 цієї статті, такий огляд проводиться в присутності працівника міліції. Однак, у порушення вказаних вимог закону інспектором ДАІ цього зроблено не було, а тому огляд скаржника на стан сп'яніння, проведений на місці за вищевказаних обставин, слід вважати таким, що проведений з порушенням встановленого порядку.
Так, відповідно до вимог ст. 266 ч. 5 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Також, зібраними по справі доказами належним чином не доведено, що ОСОБА_3 відмовився від проведення медичного огляду на стан його сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при складенні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, щодо ОСОБА_3 працівником ДАІ Чепігою Ю.М. допущено порушення порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, а також не долучено безумовних та переконливих доказів його вини, що позбавляє суд можливості вирішити питання про наявність складу правопорушення, оскільки відсутня його об'єктивна сторона.
Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, що судом першої інстанції залишено поза увагою.
На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не виконано вимоги ст. 245 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу правопорушення.
Керуючись ст. 294 ч.8 п.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, а постанову судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2014 року відносно нього - скасувати і провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Ремез П.М.