Справа № 404/1964/14-к
Номер провадження 1-кп/404/167/14
28 березня 2014 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
В складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
Розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальне провадження №12013120020001333 відносно:
ОСОБА_5 01.01.1980 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, гр.-н України, освіта вища, не працює, одружений має 3-х дітей, прож. АДРЕСА_1 , не судимий, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч 1 ст. 122 КК України.
ОСОБА_5 скоїв умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень яки ні є небезпечними для життя , але таки що спричинили тривалий розлад здоров'я, за наступних обставинах:
27.05.2006 року о 13 год. ОСОБА_5 на автомобілі « Міцубиши» рухався по пр. Правди м. Кіровограда, та під час руху виникла аварійна ситуація з автомобілем « Москвич» під керуванням ОСОБА_6 . Зупинившись для з'ясування відносин з водієм автомобіля « Москвич» з приводу на думку ОСОБА_7 обстановки, між ним та ОСОБА_8 напроти буд. АДРЕСА_2 .Революції виникла сварка, під час якої ОСОБА_9 . Умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень наніс удар дерев'яною битою яку тримав в руках, та перед цим взяв її зі свого автомобілю, в область потилиці потерпілому, та ще удар в область правої скроневої ділянки голови. Від ударів ОСОБА_8 впав на землю, а ОСОБА_10 наніс ще удар палкою по спині, та зник з місця пригоди.
В наслідок побиття ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження: забійної рани лобної ділянки зліва, перелом стінки правої очної ямки, синців на обличчі, садна обличчя з забоєм головного мозку, синець в районі грудної клітини, саден кінцівок, яки за сукупністю є середнього ступень тяжкості тілесними ушкодженнями, що не були небезпечними для життя, але викликали тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину не визнав пояснив, що дійсно в той день між ним та потерпілим виник конфлікт з приводу створення аварійної обстановки з вини потерпілого. Під час розмови з потерпілим останній був в нетверезому стані. Але крім образ з боку потерпілого ніяких більше дій не було. Фактично посварившись вони роз'їхались. При цьому він потерпілого не бив.
Факт скоєння кримінального правопорушення саме обвинуваченим підтверджується наступними доказами:
Потерпілий ОСОБА_8 пояснив що в той день він знаходився в автомобілі ОСОБА_12 яким керував його син.. Під час руху автомобіль Міцубіши став їм сигналити. У зв'язку з чи м він попрохав сина зупинитись. Коли він вийшов з машини то до нього підійшов саме обвинуваченим з битою в руках та намагався йому пояснити що його син не вміє керувати транспортним засобом. Побачив що обвинувачений в якомусь неадекватному стані він повернувся щоб піти геть але обвинувачений вдарив його битою в потилицю. Обернувшись до обвинуваченого обличчям він отримав ще удар по голові та впав, а обвинувачений знову його вдарив, після чого втік.
Свідок ОСОБА_6 дав таки ж покази щодо обставин побиття потерпілого.
Заявою потерпілого щодо обставин заподіяння йому тілесних ушкоджень водієм автомобіля Мицубиши а.п. 14
Висновком додаткової експертизи встановлено що ушкодження на тілі потерпілого могли бути спричинені при обставинах яки він вказав під час відтворення обставин подій а.п. 44
Протоколами відтворення обставин події злочину де свідки впевнено вказали яким чином саме обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому а.п. 54, 55,110,11
Протоколом очної ставки де потерпілий впевнено вказав на дії
Обвинуваченого щодо завдання йому тілесних ушкоджень а.п. 104
Додаткової судово медичної експертизою було встановлено наявність тілесних ушкоджень у потерпілого, їх локалізація та механізм застосування а.п. 125
Комплексною судово медичною експертизою встановлена ступень тяжкості тілесних ушкоджень а.п. 153
Таким чином оцінюючі вивчені в судовому засіданні докази яки не викликають у суду сумнівів в законності їх отримання та допустимості під час розгляду провадження, суд вважає ви ну обвинуваченого повністю доведеною та його дії правильно кваліфіковані за ч 1 ст 122 КК України- заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень яки ні є небезпечними для життя , але таки що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Разом з тим, обвинуваченим та його захисником заявалено клопотання щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, Данное клопотання було підтримане прокурором, потерпілий заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Обговоривши це питання, та дослідивши матеріали провадження суд ввадаж що клопотання необхідно задовольнити з наступних підстав. Так обвинувачений скоїв злочин який не відноситься до категорії тяжких злочинів, під час досудового слідства він не ухилявся від органів слідства та не скоював нових злочинів, тобто у нього не має перебігу строку давності. Максимальне покарання за ч 1 ст. 122 КК України яке передбачено законом це 3 роки позбавлення волі. Але як встановлено злочин скоєно 27.05.2006 року тобто з часу скоєння злочину пройшло 8 років, а тому відповідно ст. 49 КК України особа не може бути притягнута до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст. 49 КК України,285,286,288 КПК України, суд
ОСОБА_5 , звільнити від покарання за ч 1 ст 122 КК України за закінченням строків давності притягнення до відповідальності передбачених ст. 49 КК України, провадження за №12013120020001333 закрити.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 підписку про невиїзд скасувати.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської обл. на протязі 30 днів через суд першої інстанції.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1