Справа № 333/6049/13-к
Провадження № 1-кп/333/17/14
Іменем України
18 лютого 2014 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого, адвоката ОСОБА_5 ,
захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, маючого середню спеціальну освіту, працюючого водієм-експедитором аптечного складу №3 Запорізький СП «Оптіма-фарм, ЛТД», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, -
02.06.2013 року, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_4 , під час нанесення ногою ударів по собакам, які перебували у вказаному помешканні, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, так як собаки знаходилися біля ніг потерпілого, наніс один удар ногою по правій нозі ОСОБА_4 , чим спричинив останньому закриті переломи голівок основних фаланг 2,3 пальців правої стопи, що кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя, але потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більше 21 дня.
Крім того, 02.06.2013 року, у період з 17-00 до 18-00 години, ОСОБА_7 , маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в громадському місці, а саме: біля під'їзду будинку АДРЕСА_4 , нехтуючи нормами суспільної моралі та поведінки в суспільстві, вчинив хуліганські дії, які виразилися в тому, що ОСОБА_7 став ініціатором бійки з ОСОБА_4 , в ході якої ОСОБА_7 висловлювався нецензурною лайкою. Після закінчення сутички з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , продовжуючи свої хуліганські дії, там же безпричинно почав висловлюватися нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою на адресу жінок похилого віку: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які сприйняли дані погрози як реальну загрозу для свого життя та здоров'я. Хуліганські дії ОСОБА_7 тривали протягом 10-20 хвилин і в їх результаті був порушений спокій оточуючих осіб.
Під час судового розгляду ОСОБА_7 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, не визнав, заперечував проти задоволення цивільного позову та пояснив, що 02.06.2013 року він повертався додому та коли зайшов до двору будинку АДРЕСА_4 , який знаходиться поряд з його будинком, на нього напали собаки. Скільки точно їх було, він не пам'ятає. Так як він їх злякав, деякі з них забігли у під'їзд вказаного будинку. Через деякий час з під'їзду вийшла ОСОБА_10 , з якою у нього почалася сварка з приводу того, що остання підгодовує бродячих собак, які заважають іншим мешканцям двору проживати (неможливо спокійно гуляти у дворі, навіть дітям).
Під час сварки з під'їзду вискочив ОСОБА_4 , який збив його з ніг та почав бити. Він лежав на спині, а ОСОБА_4 руками наносив удари йому в обличчя. Він ОСОБА_4 не бив. Після цього, він не пам'ятає, що було, можливо, він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то побачив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_10 не було, а поряд стояли ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з якими він не спілкувався і не сварився. У подальшому він викликав працівників міліції, а його дружина, яка підійшла - «швидку» допомогу. Того ж дня, у зв'язку з тим, що його побили, він написав заяву до Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
До цього випадку з ОСОБА_4 вони знайомі не були, жодних стосунків не мали. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 дають неправдиві показання, так як вони підгодовували собак, а він постійно з цим намагався боротися. Крім того, останні не бачили конфлікту, а у під'їзді, де живе ОСОБА_4 , темно і там взагалі неможливо щось розгледіти, тому він ставить під сумнів показання зазначених свідків. Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які сиділи на лавочці, приблизно за 20 метрів, від конфлікту все бачили. У той день, перед тим, як направлятися додому, він випив, приблизно 1 літр пива. Коли підходив до будинку у нього в руках перебував пакет та пластикова пляшка пива, ємкістю 1 літр. Пояснити, перелом двох пальців на нозі ОСОБА_4 , він не може, але припускає, що останній отримав тілесні ушкодження, коли вибігав до нього та перечепився через високий поріг біля під'їзду. Нецензурними словами він не висловлювався та не порушував спокій громадян своїми діями, можливо, між слів, коли він сварився з ОСОБА_10 і були брутальні слова. Вважає, що саме він є потерпілим від дій ОСОБА_4 .
Разом із тим вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ст.128 КК України, підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду пояснив, що 02.06.2013 року він приїхав з роботи та знаходився вдома зі своєю дружиною ОСОБА_10 в квартирі на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_5 . Приблизно в 17-00 годині він почув шум у під'їзді будинку, де скавчали собаки. На цей шум, його дружина відкрила вхідні двері і в той же час до квартири забігла невеличка собака і кинулась до останньої під ноги, яка нагнулася з метою взяти на руки цю собаку. В цей час ОСОБА_7 , знаходячись у загальному коридорі, долонею руки штовхнув ОСОБА_10 у голову, від чого, остання впала на підлогу в квартиру. Одночасно з цим до квартири забігло ще дві собаки, а ОСОБА_7 переступивши через його дружину, і знаходячись у нього у квартирі без дозволу, почав бити ногами зазначених собак. На обличчі ОСОБА_7 був бруд чи сажа, тобто склалось таке враження, що він до цього десь упав. На його зауваження обвинувачений не реагував та продовжував бити ногами собак. У руках ОСОБА_7 знаходився пакет та пластикова пляшка пива. В ході цих дій, ОСОБА_7 наніс йому декілька ударів пляшкою по обличчю, та, намагаючись вдарити собак, які ховалися за нього, наніс ногою удар по пальцям його правої ноги, внаслідок чого спричинив йому переломи 2 та 3 пальців ноги. В той час він був без взуття, а ОСОБА_7 був взутим, але у що саме, не пам'ятає. Продовжуючи свої дії, обвинувачений виражався нецензурною лайкою, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, і на його зауваження не реагував. На повторне зауваження, ОСОБА_7 схопив його за майку, розірвав її, та потягнув його на вулицю.
Знаходячись на вулиці, внаслідок різкої болі травмованої ноги, він упав на землю і по інерції потягнув за собою ОСОБА_7 , після чого вони піднялися з землі. Потім, ОСОБА_7 потягнув його до низу і вони знову впали на землю. Знаходячись на землі, йому вдалося сісти зверху ОСОБА_7 , та заблокувати його руки. Він почав заспокоювати ОСОБА_7 , і після того, як це начебто йому вдалося, він відпустив руки обвинуваченого та допоміг останньому піднятися з землі. Проте, ОСОБА_7 знову намагався нанести йому не менш як два удари у обличчя, та один удар ногою, тримаючи його в цей час, за футболку. Щоб якось звільнитися від ОСОБА_7 , він вимушено двічі обвинуваченого вдарив у обличчя, після чого ОСОБА_7 відпустив його і скориставшись цим, він разом з своєю дружиною забігли до квартири та закрили за собою вхідні двері.
Після цього, ОСОБА_7 , почав стукати у вхідні двері його квартири, чим пошкодив двері та зламав дзвінок. Під час цього ОСОБА_7 висловлювався на його адресу нецензурними словами та кричав, що піде візьме рушницю та прийде постріляє всіх. Все це продовжувалося 20 хвилин, та наступні 20 хвилин він бачив, як якась жінка, як потім з'ясувалось, це була донька ОСОБА_7 , наносила удари ногами по автомобілю, який належить його дружині - ОСОБА_10 . Всі зазначені дії відбувались у присутності останньої та сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Остання робила зауваження ОСОБА_7 . Через ушкодження, які йому спричинив обвинувачений, він знаходився на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_7 в той день був у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджувалося перегаром та неадекватною поведінкою останнього. Щоб увійти до квартири, останній у нього та дружини дозволу не отримував.
Відстань між місцем події та лавочкою, на якій сиділи свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , приблизно 60 метрів, але у напрямку його під'їзду стоїть автомобіль ВАЗ, синього кольору, який заважає бачити вхід до його під'їзду. Крім того, власник автомобіля ставить свій транспортний засіб біля проволоки, на якій вішають білизну. Вказана обставина також унеможливлює побачити з лавочки, де сиділи вказані свідки, вхід до його під'їзду. В той день, він пам'ятає, що на проволоці висіла їх білизна. У нього після бійки з ОСОБА_7 , крім зламаних пальців, були синці, але коли слідчий через місяць після події його направив до СМЕ, інших тілесних ушкоджень, виявлено не було.
Спричинення йому моральної шкоди, потерпілий пояснив своїми стражданнями, які він переніс у період з 03.06.2013 року по 02.07.2013 року, так як лікувався, на роботу не ходив, їздив до лікарні на таксі, через зламані пальці на нозі;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила суду, що вона мешкає у одному під'їзді та на одній площадці з потерпілим ОСОБА_4 02.06.2013 року, приблизно о 17-00 годині, вона знаходилася дома та збиралася виходити на вулицю для прогулянки з ОСОБА_8 . Раптом вона почула шум у під'їзді будинку, де вищали та скавчали собаки. На цей шум, вона відкрила вхідні двері своєї квартири та побачила ОСОБА_7 , який висловлювався нецензурними словами та пластиковою пляшкою з пивом бив собак. В цей час двері відкрила сусідка з квартири АДРЕСА_3 Ахтирська ОСОБА_13 - дружина ОСОБА_4 , і до квартири останніх забігла невеличка собака і кинулась до ОСОБА_10 під ноги. Інші три собаки побігли наверх - на другий поверх. ОСОБА_10 нагнулася та намагалася взяти собаку на руки, але в цю ж мить, ОСОБА_7 , долонею руки штовхнув останню у голову, від чого, ОСОБА_10 впала на підлогу у своїй квартирі.
Після цього, обвинувачений, переступивши через ОСОБА_10 , зайшов у квартиру. На зауваження ОСОБА_4 , який знаходився у квартирі, ОСОБА_7 не відреагував, та продовжував бити ногами та пляшкою собак. Обвинувачений наніс не менше трьох ударів ногами та попав на ногах ОСОБА_4 . В подальшому, ОСОБА_7 схопив потерпілого за майку, та потягнув останнього на вулицю, де вони впали на землю біля під'їзду будинку. З початку ОСОБА_7 опинився зверху ОСОБА_4 , а потім потерпілому вдалося сісти зверху ОСОБА_7 , та заблокувати руки останнього. ОСОБА_4 почав заспокоювати ОСОБА_7 , і після того, як останньому начебто це вдалося, ОСОБА_4 відпустив його руки обвинуваченого, але ОСОБА_7 , знову почав наносити удари руками ОСОБА_4 , який намагався увернутися від ударів. Потерпілий, для того, щоб звільнитися від ОСОБА_7 , двічі вдарив обвинуваченого у обличчя, після чого ОСОБА_7 відпустив футболку ОСОБА_4 . Потерпілий цим скористався та разом з ОСОБА_10 , яка також бачила усі події, зайшли до своєї квартири та закрили за собою вхідні двері. ОСОБА_7 , побіг за ними слідом, і почав стукати у двері потерпілого, чим пошкодив її та зламав дзвінок.
Так як ОСОБА_4 не відкрив двері, ОСОБА_7 повернувся і звернувся до неї та ОСОБА_8 , з якою вони знаходилися біля під'їзду та, виражаючись нецензурною лайкою, став до них висловлювати погрози фізичної розправи, вказуючи про те що їх «порвуть», а він їх постріляє. Після цього, обвинувачений почав комусь телефонувати з мобільного телефону. Вона хотіла піти додому, але не могла цього зробити, так як ОСОБА_7 стояв біля входу до під'їзду, був у стані алкогольного сп'яніння, так як вона чула перегар, та був дуже агресивним. Погрози її життю та здоров'ю, вона сприйняла як реальні і дуже їх злякалась.
Через деякий час вона бачила, що донька ОСОБА_7 та жінка останнього били ногами по вхідних дверях квартири ОСОБА_4 , а потім донька обвинуваченого наносила удари ногами по автомобілю, який належить ОСОБА_14 . У подальшому дружина обвинуваченого звернувшись до неї, порекомендувала не давати показань проти ОСОБА_7 . Приблизно через 3-4 дні, коли вона вже працівникам міліції дала свідчення, дружина обвинуваченого та донька останнього приходили до неї та просили її змінити показання.
Події, які вона бачила у квартирі ОСОБА_4 , відбувалися, приблизно 10 хвилин, а на вулиці - 20 хвилин. ОСОБА_7 вона у той день бачила у стані алкогольного сп'яніння не в перший раз, практично кожного дня вона бачить як останній повертається додому з пляшкою горілки та пива. У той день у руках обвинуваченого також знаходився пакет з горілкою та пляшкою пива. Що стосується інших свідків цієї події, то ОСОБА_11 та ОСОБА_12 могли бачити лише події, коли обвинувачений та потерпілий були біля під'їзду, так як саме в цей момент останні прийшли до місця події. Коли ОСОБА_4 заходив додому, вона бачила, як останній шкутильгав, а у ОСОБА_7 після подій була кров біля носа;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що 02.06.2013 року, близько 17 годин, вона домовилася із своєю сусідкою ОСОБА_9 вийти на вулицю та відпочити на свіжому повітрі. Підходячи до під'їзду, де мешкає ОСОБА_9 , вона почула крики та шум. Коли підійшла до вхідних дверей під'їзду будинку, то побачила як ОСОБА_7 , бив пластиковою пляшкою собак. Після цього вона побачила, як ОСОБА_7 штовхнув жінку, яка була біля дверей ОСОБА_4 , а потім обвинувачений, тримаючи руками за футболку потерпілого витягнув останнього на вулицю. За ними на вулицю вийшла з під'їзду ОСОБА_9 . В той час, коли ОСОБА_7 та ОСОБА_4 впали на землю, то останній опинився знизу, а ОСОБА_7 зверху. Хто кому у подальшому наносив удари після цього, пояснити не може, так як не пам'ятає. Коли все практично закінчилося, то до місця події підійшла ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_7 почав виловлюватися нецензурними словами, кричати та ображати її та ОСОБА_9 . Обвинувачений висловлювався такими словами, яких вона за свої 80 років не чула. Також, ОСОБА_7 кричав, що він її та ОСОБА_9 поріже та повбиває. Обвинувачений в той момент був дуже агресивним, тому вона його погрози сприймала як реальні. Через деякий час прийшла дружина і донька обвинуваченого та почали бити по машині потерпілого. У подальшому, до ОСОБА_9 приходила дружина ОСОБА_7 та кричала на останню за те, що ОСОБА_9 дала показання у міліції.
Як обвинувачений штовхнув жінку у під'їзді будинку, вона бачила, так як у під'їзді було видно та до місця цієї події було 3-5 метрів. Усі події відбувалися, приблизно 10 хвилин;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що 02.06.2013 року, приблизно о 17-00 годині вона разом із своїм чоловіком - ОСОБА_4 перебували у себе у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Знаходячись на кухні, вона почула шум у під'їзді будинку, де скавчали собаки. Коли вона відкрила вхідні двері, в цей же час до квартири забігла невеличка собака і кинулась до неї під ноги. Вона нагнулася з метою взяти її на руки, і в цю ж мить ОСОБА_7 штовхнув її в голову, від чого, вона впала на підлогу та вдарилася головою. Після цього, обвинувачений без дозволу забіг у її квартиру та почав бити ногами і пляшкою з пивом собак, які забігли до них у квартиру. Коли на шум у коридорі вибіг ОСОБА_4 , останній зробив обвинуваченому зауваження, щоб той вийшов з квартири, але ОСОБА_7 на це не відреагував та продовжував бити ногами собак. Під час, коли обвинувачений намагався у черговий раз вдарити ногою собаку, але не попав та вдарив ОСОБА_4 по нозі, спричинивши йому переломи двох пальців. Крім цього, ОСОБА_7 двічі пляшкою пива вдарив потерпілого в область обличчя. Обвинувачений знаходився у стані алкогольного сп'яніння, вів себе дуже агресивно та постійно висловлювався у її бік та бік потерпілого нецензурною лайкою. Після цього, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_4 за майку, розірвавши її, та потягнув останнього на вулицю. Зазначені дії спостерігала сусідка з квартири АДРЕСА_6 - ОСОБА_9 яка на шум, вийшла із своєї квартири.
Після того, як обвинувачений та ОСОБА_4 вийшли на вулицю, за ними вийшла вона, ОСОБА_9 , на вулиці була вже ОСОБА_8 . Знаходячись на вулиці, її чоловік упав на землю і по інерції потягнув за собою ОСОБА_7 , після чого вони піднялися з землі, але ОСОБА_7 потягнув ОСОБА_4 до низу і вони знову впали на землю. Знаходячись на землі, її чоловіку вдалося сісти зверху ОСОБА_7 та заблокувати руки останнього. Потерпілий почав заспокоювати ОСОБА_7 , але останній весь час намагався вдарити потерпілого, тому ОСОБА_4 двічі вдарив обвинуваченого в обличчя. Коли ОСОБА_4 піднявся та намагався піти додому, обвинувачений продовжував свої дії і намагався нанести її чоловіку декілька ударів. Вона стала між чоловіками та таким чином зашкодила продовженню конфлікту і вони з ОСОБА_15 зайшли до квартири.
Після цього, ОСОБА_7 , почав вибивати вхідні двері у їх квартиру, пошкодивши двері та зламавши дзвінок. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_7 почав кричати, погрожувати та висловлюватися нецензурними словами у бік ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зазначаючи, що піде за обрізом та постріляє. Через деякий час вона побачила, що дружина обвинуваченого наносила удари ногами по автомобілю, по дзеркалу та таким чином пошкодила її автомобіль ВАЗ-2109, який на той час стояв біля під'їзду. Перед скоєним злочином з ОСОБА_7 знайомі не були та у ОСОБА_4 жодних конфліктів з обвинуваченим не було. Описані нею події відбувалися приблизно 30-40 хвилин;
- висновком експерта відділу судово-медичної експертизи Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_16 № 1743 від 12.07.2013 року, згідно якого закриті переломи голівок основних фаланг 2,3 пальців правої стопи, що кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя, але потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більше 21 дня. Вказані ушкодження стали наслідком дії тупого (тупих) предмету у строк, зазначений ОСОБА_4 . Враховуючи характер, локалізацію та кількість ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4 необхідно вважати, що було нанесено не менше одного травматичного впливу. Взаємне розташування потерпілого та обвинуваченого могло бути будь-яким при умові доступності відповідної ділянки тіла для нанесення удару. У виявлених тілесних ушкодженнях не відобразилися характерні особливості предмету (предметів), якими спричинили травму, тому відсутня можливість їх ідентифікації;
- показаннями експерта Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_17 , яка пояснила, що судово-медичну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_4 проводив експерт ЗОБСМЕ ОСОБА_16 , який на цей час вже перебуває на пенсії та не працює. Вивчивши висновок судової медичної експертизи № 1743 від 12.07.2013 року та рентгентограмму, надану потерпілим, яка надавалася і під час проведення експертизи, вона підтвердила висновки вказаної експертизи. Вислухавши у суді пояснення потерпілого ОСОБА_4 щодо механізму спричинення йому тілесних ушкоджень 02.06.2013 року, ознайомившись з відеозаписом показань обвинуваченого ОСОБА_7 отриманих від останнього під час проведення слідчого експерименту щодо можливого механізму отримання потерпілим ОСОБА_4 вказаних тілесних ушкоджень (на думку обвинуваченого перелом пальців на правій нозі потерпілий він міг отримати зачепившись та вдарившись об поріг біля будинку, коли ОСОБА_4 вибігав з під'їзду), експерт зазначила, що ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження при обставинах, вказаних потерпілим. Разом із тим, ОСОБА_17 категорично зазначила, що потерпілий не міг отримати виявлені під час судової медичної експертизи тілесні ушкодження у випадку якби ОСОБА_4 перечепився об поріг біля будинку, так як у даному випадку були б пошкоджені (переламані) інші частини пальців ноги та були б садни на колінах, яких виявлено під час експертизи, не було. З такими переломами, які були виявлені у ОСОБА_4 можливо пересуватися, але буде відчуватися біль. При проведенні вказаної експертизи, експертом були досліджені необхідні медичні документи (амбулаторну карту потерпілого ОСОБА_18 та рентгентограмму правої стопи потерпілого), на підставі яких і був зроблений висновок, про наявність у ОСОБА_4 закритих переломів 2 та 3 фалангів пальців правої стопи, що кваліфікуються, як середньої тяжкості тілесні ушкодження;
- даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту від 06.12.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_4 , в ході якого останній підтвердив на місці події свої показання щодо обставин скоєння ОСОБА_7 відносно нього злочину 02.06.2013 року. Крім того, під час слідчого експерименту була встановлена можливість бачити події, які відбувалися у під'їзді будинку АДРЕСА_4 та у коридорі квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку з ганка біля під'їзду, тобто місця, з якого бачила події свідок ОСОБА_8 . Також, згідно схеми, доданої до протоколу слідчого експерименту встановлена відстань між лавочкою, на якій знаходилися свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , та під'їздом, де мешкає потерпілий, яка складає, приблизно 60 метрів;
- даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту від 06.12.2013 року за участю свідка ОСОБА_9 , в ході якого, остання підтвердила на місці події свої показання щодо обставин скоєння ОСОБА_7 злочину 02.06.2013 року. Крім того, під час слідчого експерименту була встановлена можливість у ОСОБА_9 бачити події, які відбувалися у під'їзді будинку АДРЕСА_4 та у коридорі квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку, навіть при відкритих вхідних дверях її квартири АДРЕСА_6 . Також, згідно схеми, доданої до протоколу слідчого експерименту встановлена відстань між лавочкою, на якій знаходилися свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , та під'їздом, де мешкає потерпілий, яка складає, приблизно 60 метрів;
- даними, отриманими під час проведення слідчого експерименту від 06.12.2013 року за участю свідка ОСОБА_8 , в ході якого, остання підтвердила на місці події свої показання щодо обставин скоєння ОСОБА_7 злочину 02.06.2013 року. Крім того, під час слідчого експерименту була встановлена можливість у ОСОБА_8 бачити події, які відбувалися у під'їзді будинку АДРЕСА_4 та у коридорі квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку з ганку біля під'їзду. Також, згідно схеми, доданої до протоколу слідчого експерименту встановлена відстань між лавочкою, на якій знаходилися свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , та під'їздом, де мешкає потерпілий, яка складає, приблизно 60 метрів;
- відеозаписами слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ;
- даними заяви потерпілого ОСОБА_4 від 21.06.2013 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який спричинив потерпілому тілесні ушкодження, що стала підставою для відкриття кримінального провадження.
Будь-яких підстав недовіряти показанням вказаних свідків, потерпілого, та правильності висновку експерта, суд не вбачає, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. Вказані докази досліджені судом є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини злочинів.
Також, судом були допитані свідки сторони захисту. ОСОБА_11 пояснила, що 02.06.2013 року, близько 16 години, вона разом з ОСОБА_12 сиділи на лавочці біля будинку № 38 по вул. Ракетній у м. Запоріжжі. Почувши шум, вона звернула увагу на те, що ОСОБА_7 , знаходячись біля 2-го під'їзду дома АДРЕСА_4 розганяє собак, які на нього напали та гавкали. Після цього, ОСОБА_7 підійшов до відкритого вікна квартири ОСОБА_9 та погукав когось, щоб поговорити. Через деякий час з під'їзду вказаного будинку до нього вийшла дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_19 і між останньою та обвинуваченим виникла суперечка. Після цього, з під'їзду вийшов ОСОБА_4 , який відразу підійшов до ОСОБА_7 , звалив останнього з ніг та почав бити обвинуваченого. Побачивши ці події, вона разом з ОСОБА_12 встали з лавочки і побігли до місця події. Під час руху до під'їзду вказаного будинку, вона впала та вдарилася ногою. Їй допомагала піднятися ОСОБА_12 , це продовжувалося близько 5 хвилин. Коли вона доходила до місяця події, яке було неподалік від зазначеного під'їзду, вона бачила, що за бійкою наглядають ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Вони зробила зауваження вказаним жінкам, після чого ОСОБА_10 зупинила дії ОСОБА_4 . Після цього, потерпілий разом із дружиною пішли додому, а ОСОБА_7 викликав міліцію. Останній до під'їзду не заходив, це вона може точно стверджувати. Відстань між лавочкою та місцем події склала, приблизно 20-30 метрів. Вона не чула, щоб ОСОБА_7 висловлювався нецензурними словами та позитивно характеризує останнього, так як знає його вже 10 років. У ОСОБА_7 була барсетка, більше нічого у руках не було. Події відбувалися протягом 10-15 хвилин. Вказана ситуація стала можливою, так як окремі мешканці двору підгодовують бродячих собак, у тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Зазначені собаки заважають проходити крізь двір та навіть заважають дітям гуляти. Вважає, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 надали неправдиві показання у суді, так як є любителями собак, а ОСОБА_7 виступав проти цих бродячих собак.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що 02.06.2013 року вона разом з ОСОБА_11 сиділи на лавочці біля будинку АДРЕСА_7 . Вона бачила, як собаки гавкали на ОСОБА_7 та не давали йому пройти. Обвинувачений підійшов до під'їзду, де мешкає потерпілий. Після цього вона відволіклась та коли повернулась, побачила, що обвинувачений вже лежить на землі та його б'є потерпілий. Вона разом з ОСОБА_11 побігли до місця події, та по дорозі остання впала. Вона не бачила, чи заходив ОСОБА_7 до під'їзду, та не чула, щоб обвинувачений висловлювався нецензурними словами та погрожував комусь. Коли потерпілий пішов додому, то ОСОБА_7 піднявся та також пішов.
За участю вказаних свідків згідно судового доручення були проведені слідчі експерименти.
Разом із тим, дані отримані під час проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не дають суду підстав зробити висновок про можливість останніх бачити вхід до під'їзду потерпілого ОСОБА_4 , тому що під час огляду відеозапису вказаної слідчої дії встановлено, що свідок ОСОБА_11 не присідала на лавочку, з якої вона бачила обставини злочину, тобто не займала безпосередньо ту позицію, в якій була 02.06.2013 року, а свідок ОСОБА_12 навіть не підходила до вказаної лавочки. На підставі викладеного, суд вважає, що дані в частині можливості бачити вхід до під'їзду потерпілого, отримані під час проведення слідчих експериментів, є неналежними, тому суд їх не приймає до уваги.
Судом свідками були допитані ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які були присутніми у якості понятих під час проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Так, ОСОБА_20 зазначив, що дійсно свідки, за участю яких проводили слідчі дії, не присідали на лавочку. Під час слідчого експерименту стояв автомобіль ВАЗ синього кольору, який не заважав видимість входу до другого під'їзду будинку АДРЕСА_4 . Разом із тим, він також не присідав на лавочку та видимість оцінював з висоти власного зросту.
Допитаний судом ОСОБА_21 пояснив, що він також був присутнім під час проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Під час проведення слідчої дії ніхто з учасників не присідав на лавочку. Дійсно на момент проведення слідчого експерименту стояв автомобіль, який не заважав видимості щодо входу у другий під'їзд будинку АДРЕСА_4 . Разом із тим, він також не присідав на лавочку та видимість оцінював з висоти власного зросту (1 м. 82 см). Крім того, у нього маються значні проблеми із зором (праве око бачить лише на 70%, а ліве - 20%), але він не користується окулярами. Відстань між лавочкою та під'їздом, ОСОБА_21 визначив, приблизно 9-10 метрів.
Враховуючи відстань, яка була встановлена в ході слідчих експериментів за участю усіх учасників кримінального провадження між лавочкою та другим під'їздом будинку АДРЕСА_4 , проблеми із зором у свідка ОСОБА_21 , суд його показання не приймає до уваги.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що він проживає у квартирі АДРЕСА_8 . Автомобіль, яким він керує - ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, він припарковує на території дворового майданчика, напроти будинку де він мешкає. Внаслідок того, що у квітні 2013 року його автомобіль був розукомплектований невідомими особами (викрадений акумулятор), транспортний засіб до серпня 2013 року стояв на одному ж і тому місці. 02.06.2013 року протягом усього дня зазначений автомобіль знаходився у місці, яке зображено на фотознімках, зроблених під час проведення слідчих експериментів.
Таким чином, аналіз показань свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , наданих у судовому засіданні та даних, отриманих органом досудового розслідування під час проведення слідчих експериментів за участю останніх, свідчить про те, що у суду відсутні належні та достовірні докази того, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 02.06.2013 року мали можливість бачити видимість входу у другий під'їзд будинку 40 по вул. Ракетній у м. Запоріжжі. Навпаки, судом встановлено, що у напрямку зазначеного під'їзду на момент скоєння злочину стояв автомобіль та висіла білизна (за показань потерпілого), які унеможливлювали спостереження свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 за подіями, що відбулися біля другого під'їзду будинку № 40 по вул. Ракетній у м. Запоріжжі 02.06.2013 року.
Суд звертає увагу, що показання обвинуваченого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12 різняться з приводу, де стояв обвинувачений, коли сварився з ОСОБА_10 (біля порогу - зі слів обвинуваченого, біля вікна - зі слів зазначеного свідка).
Також, суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в частині відсутності факту висловлювання нецензурними словами та погрозами з боку ОСОБА_7 , так як остання зазначила, що вона відволіклася та бачила не всі події, які відбувалися біля другого під'їзду будинку АДРЕСА_4 . Крім того, ОСОБА_12 зазначила, що у разі якщо б ОСОБА_7 висловлювався нецензурними словами, то їм би з ОСОБА_11 не було б їх чути. ОСОБА_11 , враховуючи дружні стосунки з обвинуваченим, на думку суду, надала зазначені показання для того, щоб зменшити відповідальність ОСОБА_7 .
Судом також перевірялися доводи та версії обвинуваченого і його захисника, висунуті на виправдування останнього, але вони не знайшли підтвердження у судовому засіданні.
Доводи захисника ОСОБА_6 щодо неможливості прийняття показань свідка ОСОБА_22 , так як останній не довів суду, що саме він керує автомобілем ВАЗ 21011, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору та не надав жодних документів з цього приводу, суд вважає такими, що є недоречними. По-перше, обвинувачений ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_22 як особу, яка керувала автомобілем та якому мешканці двору, де проживає обвинувачений, робили зауваження про швидкість, з якої він їздить. По-друге, свідок ОСОБА_22 надав суду посвідчення водія на своє ім'я та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю ВАЗ 21011, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто усі, необхідні для керування зазначеним автомобілем, документи.
Враховуючи показання потерпілого та свідка ОСОБА_10 щодо ненавмисного спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_4 (обвинувачений бив ногою по собаках, але попав по нозі потерпілого), з метою ухвалення справедливого судового рішення, з урахуванням вимог ч.3 ст.337 КПК України, суд вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті та змінити правову кваліфікації злочину з ч.1 ст.121 КК України на ст. 128 КК України, так як це покращує становище обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_7 повністю доведена та кваліфікує його дії за ст. 128 КК України як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження та ч.1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, його суспільну небезпечність, здоров'я обвинуваченого (на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває), дані, характеризуючи особистість обвинуваченого - раніше не судимий, офіційно працює, позитивно характеризується за місцем теперішньої та колишньої роботи, має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Обставиною, обтяжуючою покарання ОСОБА_7 , є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Санкціями ч.1 ст.296 та ст.128 КК України передбачено декілька видів альтернативних покарань.
Враховуючи дані про особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , обставини кримінального провадження, з урахуванням вимог ст. 75 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілим заявлений цивільний позов на суму 8 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно із ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, суд керувався роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові Пленуму № 4 від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
З врахуванням обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 1 000 грн., що на думку суду буде відповідати принципу розумності і справедливості, а також буде адекватно встановленим обставинам, враховуючи душевні страждання, яких ОСОБА_4 зазнав у зв'язку із скоєнням відносно нього злочину.
Процесуальні витрати на правову допомогу згідно клопотання потерпілого та його представника у кримінальному провадженні складають 4 800 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені у клопотанні ОСОБА_4 та його представника документально підтверджені матеріалами кримінального провадження (договором на отримання правової допомоги від 17.09.2013 року, відповідними квитанціями прибуткових касових ордерів від 17.09.2013 року,14.10.2013 року, 01.11.2013 року, 08.11.2013 року, 09.12.2013 року, 17.12.2013 року, 20.12.2013 року, 27.01.2014 року, 12.02.2014 року), тому суд вирішує про стягнення з ОСОБА_7 зазначених витрат на користь потерпілого.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296 КК України та ст. 128 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
- за ст.128 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч.1 ст.296 КК України у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно вимог ст. 76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_7 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень за надання останньому правової допомоги.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1