"17" лютого 2014 р.Справа № 921/1258/13-г/1
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопко Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький, вул. Хроновського, 11а в особі Волочиського району електромереж, вул. Копачівська, 2а, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" , с. Токи, Підволочиського району Тернопільської області, 47823
про стягнення 4274 грн. 98 коп.
представники від сторін:
позивача: Легкодух Марія Михайлівна, юрисконсульт ІІ категорії за довіреністю № 3445 від 21.12.2012р.
відповідача: Бойчук Віталій Ігорович, представник за довіреністю б/н 03.01.2013р..
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється за відсутності відповідного клопотання.
Учасникам судового процесу в засіданні роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22, 80-1 ГПК України.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький, вул. Хроновського, 11а, в особі Волочиського району електромереж, вул. Копачівська, 2а, м. Волочиськ, Хмельницька область звернулося до господарського суду Тернопільської області, з позовом про стягнення з "Агробізнес", с. Токи Підволочиського району Тернопільської області 4274 грн. 98 коп., з яких 3313,26 грн. пені, 717,34 грн. 3% річних, 244,38 грн. втрат від інфляції.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19 грудня 2013р. порушено провадження у даній справі, та призначено її розгляд на 22 січня 2014 року на 11 год. 00 хв. В судовому засіданні 22.01.2014р. відповідно до ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 17 лютого 2014 року на 09 год. 30 хв.
Відповідач у відзиві на позов від 22.01.2014р. позовні вимоги визнав та зазначив що сума позовних вимог в розмірі 4274 грн. 98 коп., з яких 3313,26 грн. пені, 717,34 грн. 3% річних, 244,38 грн. втрат від інфляції повністю сплачено, на підтвердження чого надав суду копію платіжного доручення №1908-Ф від 19.12.2013р. та просить провадження у справі припинити.
Позивач підтвердив здійснення оплати відповідачем 4274 грн. 98 коп., водночас подав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 2701,85 грн., із яких: 1747,40 грн. пені, 398,02 грн. 3% річних, 556,43 грн. втрат від інфляції.
Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку, що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2014р. проти позовних вимог не заперечив, водночас клопотанням від 14.02.2014р. просить суд зменшити розмір нарахованої пені так як товариство знаходиться у скрутному фінансовому становищі у зв'язку з тим що його контрагенти невчасно виконують свої зобов'язання, на підтвердження чого надав копії відповідних судових наказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представників відповідача, суд встановив наступне:
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є Договори та інші правочини.
01 червня 2012р. між Відкритим акціонерним товариством ЕК "Хмельницькобленерго" (правонаступником якого у відповідності до п.1.1 Статуту є Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго"), що здійснювало діяльність на підставі ліцензії в особі В.о. начальника Волочиського РЕМ Побережного О.О. (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (Споживач), що здійснював діяльність на підставі статуту, в особі директора Собуцького О.М., укладено договір № 175 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності (надалі Договір), згідно умов якого Постачальник (позивач по справі) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача (відповідача по справі) з приєднаною потужністю згідно додатку № 7 до договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що э його невід'ємними частинами.
Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Додатком № 10 до договору сторони передбачили, що споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, додатком №1 - оплата здійснюється з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності: до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини, до 20 числа розрахункового періоду 60 % від договірної величини, до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.
Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили відповідальність Споживача за внесення платежів з порушенням термінів визначених в договорі, а саме Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того, Споживач на вимогу Постачальника відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та п.4.2.1 Договору, зобов'язується сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% від простроченої суми.
Як стверджує представник позивача, що не заперечив представник відповідача в судовому засіданні, відповідач своїх обов'язків за договором щодо вчасної сплати використаної електроенергії не виконував, в зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 3313,26 грн. пені за період квітень - вересень 2013р.; 717,34 грн. 3% річних за період квітень - вересень 2013р. та 244,38 грн. інфляційних втрат за період травень - жовтень 2013р., а всього на загальну суму 4274,98 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача 19.12.2013р. платіжним доручення №1908-Ф повністю оплатив зазначену заборгованість зі сплати 3313,26 грн. пені, 717,34 грн. 3% річних, 244,38 грн. втрат від інфляції, а тому провадження в цій частині припиняється на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення 1747,40 грн. пені, 398,02 грн. 3% річних, 556,43 грн. втрат від інфляції слід зазначити наступне.
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що сторони п.4.2.1 Договору передбачили відповідальність Споживача за внесення платежів з порушенням термінів, суд вважає правомірним нарахування пені в сумі 1747,40 грн.
Водночас враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання останнього та на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір нарахованої пені на 50%.
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем при розрахунках допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 398,02 грн. 3% річних, 556,43 грн. втрат від інфляції правомірними.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі , 873,70 грн. пені; 398,02 грн. 3% річних та 556,43 грн. інфляційних втрат, як доведеній матеріалам справи та визнані в цій частині відповідачем.
Витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 42-47, 22, 32, 34, 36, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", с. Токи Підволочиського району Тернопільської області (код 30915832) на користь Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м.Хмельницький, вул. Хроновського, 11а, в особі Волочиського району електромереж, вул. Копачівська, 2а, м. Волочиськ, Хмельницька область (код 22764755) - 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 70 коп. пені; 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 02 коп. 3% річних; 556 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 43 коп. інфляційних втрат та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.
3.В частині стягнення 3313,26 грн. пені, 717,34 грн. 3% річних, 244,38 грн. втрат від інфляції провадження у справі припинити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Сторони вправі оскаржити рішення до Львівського апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга подається через цей суд протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 24 лютого 2014 р.
Суддя Ю.О. Чопко