04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"25" березня 2014 р. Справа№ 6/288
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Отрюха Б.В.
Тищенко А.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Мельник В.В. - за дов.
від відповідача: Івахненко І.В. - за дов.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014
у справі № 6/288 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 37 233 051,26 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково.
Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 в частині стягнення 15 958 811,50 грн. до 01.02.2015.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 скасувати, у задоволенні заяви ПАТ «Укрнафта» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою, прийнятою при недоведеності обставин, що мають значення для справи та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у справі № 6/288 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі № 6/288 було сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2014.
24.03.2014 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 скасувати, у задоволенні заяви ПАТ «Укрнафта» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 відмовити в повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі, позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» (далі, відповідач) про стягнення 23 141 260,15 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 29/14/1459/04/1336а-Г від 28.10.2004, 3 982 610,87 грн. пені, 6 817 415,24 грн. інфляційних нарахувань, 1 671 876,79 грн. трьох процентів річних та 1 619 888,21 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2008, позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 23 141 260,15 грн. основного боргу, 15 848,25 грн. державного мита, 73,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
19.03.2008 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 видано наказ.
Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 13.05.2008 відкрито виконавче провадження № 7411450 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 6/288 від 19.03.2008 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 23 157 181,74 грн. боргу.
Постановою органу виконання рішень від 21.07.2008 виконавче провадження №7411450 зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ПАТ «Укрнафта» включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Постановою головного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 16.01.2014 виконавче провадження з примусового виконання наказу № 6/288 від 19.03.2008, виданого Господарським судом міста Києва, поновлено, оскільки усунено обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження (процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла до 01.01.2014).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату поновлення виконавчого провадження судове рішення у справі № 6/288 виконане боржником частково на суму 7 198 370,24 грн.
Так, грошове зобов'язання боржника перед стягувачем у сумі 7 198 370,24 грн. в межах виконавчого провадження № 7411450 було припинено на підставі статті 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог:
від 28.01.2009 № юр-129 на суму 2 750 000 грн.;
від 10.02.2011 № юр-244 на суму 1 979 749,87 грн.;
від 26.12.2012 № юр-2230 на суму 1 731 212,56 грн.;
від 01.03.2013 № юр-445 на суму 737 407,81 грн.
З урахуванням зазначеного, на дату поновлення виконавчого провадження, судове рішення у справі № 6/288 залишалося не виконаним в частині 15 958 811,50 грн. (23 157 181,74 грн. - 7 198 370,24 грн.).
23.01.2014 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання рішення суду від 15.06.2007 у справі № 6/288 в частині стягнення з нього 15 958 811,50 грн. на два роки (том 3, а.с. 1-4).
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення боржник посилається на те, що при виконанні судових рішень у примусовому порядку ПАТ «Укрнафта» є учасником виконавчих проваджень не тільки у статусі боржника, але й стягувача. Розмір заборгованості перед ПАТ «Укрнафта», підтверджений судовими рішеннями, є дуже значним і добровільна сплата чи стягнення таких боргів в рамках виконавчих проваджень, в свою чергу, дає можливість відповідачу погашати заборгованість в інших виконавчих провадженнях, де він є боржником.
Проте, як зазначає відповідач, останнім часом боржники ПАТ «Укрнафта», що також були внесені до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» та виконавчі провадження щодо яких були зупинені, звертаються в суди з заявами про розстрочення виконання рішень. Це, зокрема, ПАТ «Чернігівгаз», ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Сумигаз». У зазначених товариств заборгованість перед ПАТ «Укрнафта» виникла здебільшого через нездійснення розрахунків за послуги по транспортуванню газу, за поставлений природний газ (несплачену курсову різницю).
Наразі, як вбачається із матеріалів справи, Господарський суд Чернігівської області прийняв ухвали про часткове задоволення заяв ПАТ «Чернігівгаз» та розстрочив виконання рішень у 11 справах, виконання рішень розстрочено на 6, 12 та 16 місяців.
Водночас, Господарський суд Чернігівської області ухвалою від 27.12.2013 у справі № 2/223 (4/34/2 (12/184-10/293/2) розстрочив виконання рішення суду від 06.12.2007 на 84 місяці (7 років). Сума заборгованості ПАТ «Чернігівгаз» перед ПАТ «Укрнафта» у даній справі становить 9 841 811,73 грн. Починаючи з січня 2014 боржник щомісячно має сплачувати товариству по 117 142,78 грн., а в останній місяць строку - 117 142,99 грн.
Такі рішення, як наголошує відповідач, впливають на фінансово-господарську діяльність ПАТ «Укрнафта». Як зазначає ПАТ «Укрнафта», кошти, отримані внаслідок виконання судових рішень вказаними боржниками, товариство розраховувало направити, зокрема, на погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» відповідно до наказу № 6/288 від 19.03.2008. Проте, внаслідок розстрочення виконання рішень здійснити це у найближчий строк не виявляється можливим. З огляду на зазначене, боржник наголошує на тому, що на сьогодні існують об'єктивні обставини для відстрочення виконання судового рішення у справі № 6/288.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволено частково до 01.02.2015 з підстав обґрунтованості зазначених у ній обставин.
У апеляційній скарзі позивач зазначає, що посилання відповідача у заяві від 23.01.2014 на скрутне фінансове становище не спростовує вини останнього за неможливість виконати свої договірні зобов'язання перед позивачем в розумінні діючого законодавства. Також, скаржник наголошує на відсутності будь-яких підстав, які могли б ускладнити або унеможливити виконання судового рішення, а тому обставини для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення відсутні.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для надання відстрочки виконання рішення суду, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно пунктів 7.1., 7.1.1. та 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі, рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як уже зазначалося вище, на дату поновлення виконавчого провадження, судове рішення у справі № 6/288 залишалося не виконаним в частині стягнення з відповідача 15 958 811,50 грн.
У апеляційній скарзі позивач вказує на те, що боржник майже шість років не виконував судове рішення, оскільки був включений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. Тобто, на думку апелянта, заборгованість за рішенням суду у справі № 6/288 виникла саме з вини відповідача, оскільки останній був зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для належного та вчасного виконання своїх договірних зобов'язань.
Проте, дані твердження апелянта не відповідають дійсності та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що незважаючи на ту обставину, що виконавче провадження з виконання наказу № 6/288 від 19.03.2008 було зупинено, ПАТ «Укрнафта» вчиняло дії, направлені на виконання судового рішення і станом на дату поновлення виконавчого провадження (16.01.2014) судове рішення у справі виконане боржником частково на суму 7 198 370,24 грн.
Окрім того, як зазначає відповідач, після поновлення виконавчого провадження ПАТ «Укрнафта» направило позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 10-112 від 23.01.2014 на суму 4 110 127,85 грн. Зазначений факт позивачем не заперечувався.
З вищезазначеного, зокрема, вбачається, що відповідач вчиняв дії, направлені на виконання рішення суду у даній справі і протягом того, як виконавче провадження було зупиненим і після його поновлення. Зазначене свідчить про намагання відповідача проводити частково розрахунки за рішенням суду та про те, що ним вживалися заходи для належного та вчасного виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості посилань боржника у заяві про відстрочення виконання рішення суду на ту обставину, що рішення Господарського суду Чернігівської області про розстрочки виконання рішень у справах, де стягувачем є ПАТ «Укрнафта», безумовно впливають на фінансово-господарську ПАТ «Укрнафта» оскільки сума боргу є значною, а одним із основних джерел надходження коштів до ПАТ «Укрнафта», які воно спрямовує на погашення заборгованості перед позивачем, є саме кошти, отримані внаслідок виконання судових рішень боржниками ПАТ «Укрнафта, зокрема, і Публічним акціонерним товариством «Чернігівгаз».
Отже, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, часткову сплату боржником заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість часткового задоволення заяви боржника та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у справі № 6/288 на строк до 01.02.2015.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.02.2014 у справі № 6/288 залишити без змін.
Матеріали справи № 6/288 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Б.В. Отрюх
А.І. Тищенко