ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1811/14 20.03.14
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
простягнення 211916,05 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаКучкова Ю.В. -представник
від відповідачаТурченко Д.А. -представник
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва 201530,57 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 1374,83 грн. пені, 497,24 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в розмірі 8513,41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/1811/14 та призначено розгляд справи на 26.02.2014.
За клопотанням представників сторін 26.02.2014 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2014.
В судовому засіданні 20.03.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору №510916 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2001 в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.02.2011 по 01.01.2014. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2014 зазначив про погашення основної суми заборгованості в добровільному порядку.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.08.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (найменування якої було змінено на Публічне акціонерне товариство «Київенерго») в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Державним комунальним управлінням житлового господарства Харківського району м. Києва (правонаступником якого у спірних правовідносинах є відповідач) (абонент) укладено договір № 510916 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1. предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.
Термін дії Договору відповідно до умов п.п. 8.1, 8.4 встановлений з дня його підписання до 31.12.2001 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору або його перегляду не буде письмово заявлено однією із сторін.
За своєю правовою природою Договір є договором енергопостачання.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до Договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 Договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.
Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, а щодо гарячого водопостачання -розрахунковим способом.
Відповідно до п.2 додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію) - не пізніше 25 числа поточного місяця.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та відомостями обліку споживання теплової енергії підтверджується, що в періоді з 01.02.2011 по 01.01.2014 позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 201530,57 грн.
Однак, розрахунків за спожиту теплову енергію відповідач своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача виник борг в розмірі 201530,57 грн.
Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем договірних зобов'язань є обґрунтованим. Однак, з урахуванням того, що сума основного боргу погашена відповідачем 20.02.2014 в добровільному порядку, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1374,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 497,24 грн. та 3% річних у розмірі 8513,41 грн.
Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.5. додатку № 4 до Договору передбачено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).
З огляду на те, що взяті на себе зобов'язання щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію відповідачем належним чином не виконано, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1374,83 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 497,24 грн. та 8513,41 грн. відповідно.
Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) пеню у розмірі 1374 (одна тисяча триста сімдесят чотири) грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 24 коп., 3 % річних у розмірі 8513 (вісім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 41 коп., а також 4238 (чотири тисячі двісті тридцять вісім) грн. 32 коп. судового збору.
4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3.В іншій частині позову провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.03.2014
Суддя Ю.М. Смирнова