24 березня 2014 року Справа № 915/353/14
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Адаховська В.С.,
розглянувши матеріали
заяви боржника: Приватного підприємства "Слевин-7" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 30-А, офіс 307, ідентифікаційний код 35930192)
про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",
Голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства (ПП) "Слевин-7" Русаков А.О. звернувся до господарського суду з заявою б/н та б/д (вх. № 5028/14 від 19.03.2014 р.) про порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Статтею 11 Закону про банкрутство визначені вимоги до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі до заяви, яка подається боржником, до її оформлення та наповнення доказовими матеріалами.
Відповідно до ст. 84 Закону про банкрутство, відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено ст. 95 названого Закону.
Дана заява не може бути прийнята судом до розгляду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.
Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Статтями 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, а також статтею 60 Господарського кодексу України визначений порядок ліквідації юридичної особи.
Виходячи з матеріалів заяви, юридична особа ПП "Слевин-7" зареєстрована за адресою: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 30-А, офіс 307, однак її попереднє місцезнаходження було за адресою: 65125, м. Одеса, вул. Чорновола, 4, оф. 48. Отже, головою ліквідаційної комісії необхідно вживати ліквідаційних заходів в процедурі добровільної ліквідації юридичної особи як за попереднім місцезнаходженням боржника, так і за поточним місцем його реєстрації.
Однак, як вбачається з поданих до заяви матеріалів, заявником не надано доказів дотримання передбаченого законодавством порядку в повному обсязі (а саме звернення до усіх відповідних органів за попереднім місцезнаходженням боржника і за поточним місцем його реєстрації).
Звертаючись до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Слевин-7", заявником не надано слідуючих доказів:
? доказів повідомлення органів доходів і зборів за місцем реєстрації та місцем попереднього місцезнаходження ПП "Слевин-7" про ліквідацію підприємства шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП;
? доказів обов'язкової перевірки органом доходів і зборів ПП "Слевин-7" достовірності та повноти ліквідаційного балансу (ч. 5 ст. 60 ГК України);
? доказів персонального повідомлення всіх явних (відомих) кредиторів у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи - ПП "Слевин-7" за місцем реєстрації та місцем попереднього місцезнаходження, а також про порядок і строки заявлення кредиторами своїх грошових вимог (ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України);
? доказів своєчасного надання ліквідаційною комісією (ліквідатором) органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування за місцем реєстрації та місцем попереднього місцезнаходження ПП "Слевин-7" документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування;
? доказів подання ліквідаційною комісією (ліквідатором) за місцем реєстрації та місцем попереднього місцезнаходження ПП "Слевин-7" органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період до моменту затвердження ліквідаційного балансу;
? доказів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється (у разі їх наявності);
? доказів на підтвердження відомостей про те, що господарська діяльність ПП "Слевин-7" не пов'язана з державною таємницею (лист Служби безпеки України);
? відомостей про відкриті виконавчі провадження відносно ПП "Слевин-7" у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження";
? відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про участь боржника як засновника (учасника) у статутних фондах інших юридичних осіб;
? доказів здійснення незалежної оцінки наявного майна боржника (проведення аудиторської перевірки підприємства).
Що стосується аудиторського висновку, то суд зазначає таке.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
При цьому, баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 73).
Так, статтею 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначений перелік обов'язкових умов проведення аудиторської перевірки, що не є вичерпним.
Згідно до ч. 5 наведеної норми проведення аудиту є обов'язковим у випадках, передбачених законами України.
Такий випадок визначений ч. 5 ст. 60 ГК України, а саме: ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону про банкрутство.
Усунення вказаних недоліків на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є неможливим враховуючи положення абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону.
Підстави для повернення господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство встановлені статтею 15 Закону про банкрутство, зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі або з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, заява ПП "Слевин-7" про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, ст. 86 ГПК України, господарський суд -
1. Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
2. Повернути Приватному підприємству "Слевин-7" (ідентифікаційний код 35930192) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп., сплачений за квитанцією № k16/Н/6 від 17.03.2014 р.
Суддя В.С. Адаховська