ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3909/14 25.03.14
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОПОМОГА-1"
До 1)ЖІ ШЕНГ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД
2) Державної служби інтелектуальної власності України
Про визнання недійсним патенту на промисловий зразок
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Павленко О.С. - представник (дов. б/н від 06.03.2014)
Собков М.А. - представник (дов. № б/н від 06.03.2014)
Від відповідача 1 Горбик Ю.А. - представник (дов. № 1-8/9092 від 25.11.13)
Від відповідача 2 не з?явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОПОМОГА-1" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ЖІ ШЕНГ ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2014 порушено провадження по справі № 910/3909/14 та призначено розгляд на 25.03.2014.
17.03.2014 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про забезпечення позову.
В судове засідання 25.03.2014 представник позивача з?явився, надав суду усні пояснення по справі.
В судове засідання 25.03.2014 представник відповідача 2 з?явився, надав суду усні пояснення по справі.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач-1 по справі є нерезидентом (Китаю) та відсутні докази наявності представництва відповідача-1 на території України.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008, суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.
Згідно до ч. 2 п. b) ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Відповідно до ст. 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.
За таких обставин, про розгляд даної справи відповідача-1 належить повідомляти в порядку, передбаченому Гаагзькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року).
Керуючись ст. ст. 4, 86 ГПК України, ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року), суд, -
1. Розгляд справи відкласти на 01.10.2014 о 10:00 год.
2. Зобов'язати позивача в строк до 15.04.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надати належним чином нотаріально завірені копії перекладу позовної заяви, ухвалу про відкладення у справі від 25.03.2014 року на англійську мову у трьох примірниках.
3. Направити дану ухвалу, позовну заяву відповідачу-1 у порядку встановленому ст. ст. 125, 126 ГПК України, в порядку передбаченому Гаагзькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Гаагзькою конвенцію 1965 року).
4. Зобов'язати
4.1. Сторони:
- повідомити суд про наявність чи відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав;
- повідомити суд чи не вирішувався раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав;
- визначитися про необхідність участі у розгляді справи посадових осіб та інших працівників підприємств, установ та організацій, державних органів для дачі ними пояснень з питань, пов'язаних з вирішенням цього спору, про що повідомити суд письмово із зазначенням конкретних осіб та організацій;
- зобов'язати сторони направити у судове засідання своїх повноважних представників (ст. 28 ГПК України);
- пояснення по справі надавати в письмовому вигляді.
4.2. Позивача:
- подати суду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду у судовому засіданні, на підтвердження статусу юридичної особи і повного найменування, належним чином засвідчені копії установчих та реєстраційних документів, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків, власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору,
- надати належним чином засвідчені виписки з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу), де відповідач-1 має офіційно зареєстровану контору);
4.3. Відповідача -1:
- надати довідки про наявність рахунків в банківських установах;
- надати належним чином засвідчені виписки з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу), де відповідач має офіційно зареєстровану контору);
- офіційні документи, що походять з інших держав, надавати суду після їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України;
- надати письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України; надавати суду в якості доказів документи, складені мовами іноземної держави лише при умові супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.
4.4 Відповідача-2: відзив на позовну заяву з поясненнями по суті заявлених Позивачем позовних вимог у порядку статті 59 ГПК України з наданням доказів, що підтверджують обставини, викладені у ньому, та докази направлення цих документів позивачу;
5. Попередити сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду до винної сторони можуть бути застосовані санкції, передбачені п. 5 ст. 83 ГПК України, а саме: стягнення в доход Державного бюджету України з винної сторони штрафу у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Визнати явку представників сторін в судове засідання обов'язковою.
Суддя Л.В. Прокопенко
01.10.2014 о 10:00.