Справа № 504/28/14-к
(1-кп/504/34/14)
03.03.2014 року Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт.Комінтернівське Одеської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Пасат Балтського району Одеської області, громадянки України, освіта вища, одруженої, фізичної особи підприємця, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.197-1 ч.4 КК України,
Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, скоєному при наступних обставинах.
У другому півріччі 2008 року, більш точної дати та часу органами досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , в порушення вимог ст.ст. 78, 93, 116, 123-125, 211 ч.1 Земельного кодексу України, ст.90 Водного кодексу України, ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-IV від 19.06.2003р. , що регламентують набуття і реалізацію права на землю, при відсутності відповідного рішення уповноваженого органу Одеської обласної державної адміністрації та державної реєстрації набуття необхідних та достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею, із корисливих мотивів, спрямованих на протиправне використання землі у своїх потребах, шляхом організації виконання робіт найманими особами щодо огородження земельної ділянки, самовільно зайняла земельну ділянку загальною площею 0,30 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 », яка, згідно із довідкою Управління держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області №13-13-04/1784 від 01.07.2013 року, знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, тобто відноситься до земель водного фонду та входить у зону санітарної охорони моря. Такими діями ОСОБА_4 , відповідно до розрахунку Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, заподіяла матеріальну шкоду у розмірі 2015 гривень 19 копійок.
Надалі, ОСОБА_4 , протягом 2008 року, діючи умисно, із корисливих мотивів, в порушення вимог Земельного кодексу України, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011р. та ч. 1 ст.90 Водного кодексу України, при відсутності прав на володіння, користування чи розпорядження земельною ділянкою та на її забудову, без одержання містобудівних умов та обмежень, розроблення, погодження та затвердження у встановленому порядку проектної документації, а також без здійснення державного контролю за дотриманням державних будівельних норм, стандартів і правил, шляхом організації виконання робіт найманими особами, на вказаній самовільно зайнятій земельній ділянці санітарної охорони моря, розташованої на 49 км. а/д «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 1» Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, самовільно здійснила будівництво 19 будівель та споруд, загальної площею забудови 307,7 м2, а також цементне вимощення земельної ділянки загальною площею покриття 582 м2.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.197-1 ч.4 КК України, за ознаками самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, в зонах санітарної охорони.
Враховуючи те, що між підозрюваною ОСОБА_4 та старшим прокурором прокуратури Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування, а саме 30 грудня 2013 року була укладена угода про визнання винуватості, за якою між сторонами була досягнута домовленість про беззастережне визнання ОСОБА_4 обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, про сприяння у проведенні досудового розслідування та призначення ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.197-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 гривень - суд розглянув справу відповідно до положень ст.ст.473, 474 КПК України.
Будучи допитаною у підготовчому судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, у скоєному розкаялася.
Суд, у відповідності до ч.2 ст.473 УПК України та ч.4 ст.474 КПК України, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 її права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, переконався у добровільності укладення угоди і що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.
Обвинувачена ОСОБА_4 , як і прокурор ОСОБА_3 заявили, що вони повністю розуміють наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України та просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України судом встановлено, що її умови відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
За наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного, а саме - щирого каяття, наявності тяжкого захворювання (Т.2 а.п.173), наявності на утриманні матері похилого віку 1936 р.н., яка є інвалідом 2 групи, з урахуванням особи винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася та позитивно характеризуються за місцем проживання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.197-1 ч.4 КК України у виді штрафу на користь держави, оскільки такого покарання буде достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченої.
Цивільний позов по справі не заявлений. Речових доказів та процесуальних витрат по кримінальному провадженню не має.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
З огляду на зазначене, суд вважає необхідним дану угоду про визнання винуватості затвердити, а обвинувачену ОСОБА_4 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України.
Керуючись ст.ст.370-374, 473-475 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_4 та старшим прокурором прокуратури Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 , укладену 30 грудня 2013 року - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України та призначити їй узгоджену сторонами вищезазначеної угоди про визнання винуватості, покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень на користь держави.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4, 6, 7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1