Провадження № 1-кп/537/116/2014
Справа № 537/1368/14-к
31.03.2014 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука Полтавської області, українки, громадянки України, освіта середня технічна, розлучена, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює, зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 07 січня 2011 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.185, ч.1 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Звільнена 24.11.2011 року по амністії.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення за таких обставин:
08.01.2014 року близько 21 години, перебуваючи за адресою : АДРЕСА_1 , таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів викрала майно потерпілої ОСОБА_5 , а саме фотоапарат «Canon digital IX US 8015» срібно-рожевого кольору, вартістю 295 грн., що належить потерпілій, чим спричинила останній матеріальні збитки на вказану суму. З місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка).
10 березня 2014 року між обвинуваченою та потерпілою була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України.
Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, збитки завдані своїми діями відшкодовані в повному обсязі шляхом повернення викраденого майна. Потерпіла будь-яких претензій до обвинуваченої з приводу скоєння щодо неї злочину не має.
Також за даною угодою ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання, яке повинна понести обвинувачена. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор не заперечує проти затвердженню угоди про примирення, потерпіла і обвинувачена прохають затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченою та потерпілою, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпіла та обвинувачена добровільно уклали угоду про примирення.
Крім того, суд переконався, що обвинувачена цілком розуміє положення, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачена та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 1,2 ст.185 КК України і відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вище викладене, суд вважає за можливим затвердити угоду про примирення від 10 березня 2014 року укладену між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 , призначивши ОСОБА_4 міру покарання, узгоджену сторонами в угоді.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374,475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 10 березня 2014 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 100 годин громадських робіт.
Речові докази: фотоапарат «Canon digital IX US 8015» срібно-рожевого кольору повернути власнику - ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1