Справа № 567/1747/13-а
27 березня 2014 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Гуц Ф.Л.
секретар - Самолюк А.В.
за участі представника позивача адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до Державної інспекції сільського господарства про скасування постанови про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_2
В позовній заяві зазначив, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 02.12.2013 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 153 грн.
Дії посадової особи по складанню постанови № 000636 від 02.12.2013 року вважає незаконними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для її винесення було те, що він в порушення вимог ст. 188-5 КпАП не виконав припису в якому його було зобов'язано усунути порушення земельного законодавства, а саме - звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0003 га по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3
Зазначає, що 31.08.1999 року, він подарував своїй колишній дружині ОСОБА_4 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, що відповідно було оформлено договором дарування. Право власності за ОСОБА_4 було зареєстроване у КП «РОБТІ» 22.09.1999 року. З того часу він у вказаному будинку не проживав та не мав відношення до цього домогосподарства, яке межує з ОСОБА_3 Самовільного захоплення її земельної ділянки не робив.
Вказує, що під час проведення безоплатної приватизації землі 12.11.2009 року, помилково на його ім'я було виготовлено державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №069044, площею 0,060 га під будинком ОСОБА_4 за вказаною адресою. У зв'язку з цим, ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до нього про визнання цього державного акту недійсним. В будинку по АДРЕСА_1 він не проживає та землею не користується. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставним, оскільки в його діях відсутній склад будь-якого правопорушення.
Просив суд поновити строк для оскарження постанови, оскільки дні на оскарження постанови були пропущені через несвоєчасне отримання ним постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі і просив скасувати постанову № 000636 від 02.12.2013 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення з підстав викладених в позові. Просив суд поновити строк для оскарження постанови, оскільки ОСОБА_2 пропустив його не із своєї вини.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився подавши клопотання про розгляд справи в його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
( а.с.25)
Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
З постанови № 000636 від 02.12.2013 року, винесеною головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороню земель Держсільгосінспекції в Рівненській області-державним інспектором сільського господарства в Рівненській області вбачається, що: «ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: гр. ОСОБА_2 не виконав вимоги припису посадової особи від 15.07.2013 №49/8 в якому його було зобов'язано у 30-ти денний термін усунути виявлене порушення вимог земельного законодавства, а саме: звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0003 га по АДРЕСА_1 (Н-План) в м. Острог, яка належить на праві приватної власності гр.ОСОБА_3
За дане порушення передбачена відповідальність згідно частиною - статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, в зазначеній постанові зазначено, що керуючись статтею Земельного кодексу України, а також 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення статтями 24. 33, 238і, 276-278, 283, пунктом першим частини першої статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати гр. ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною_-_ статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 грн. (сто п'ятдесят три гривні 00 коп.)».
( а.с. 3)
Зі змісту постанови № 000636 від 02.12.2013 року вбачається, що вона винесена щодо ОСОБА_2, як такого, що порушив вимоги ст.188-5 КУпАП, що на думку головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороню земель Держсільгосінспекції в Рівненській області-державного інспектора сільського господарства в Рівненській області потягло за собою відповідальність, передбачену ст.53-1 КУпАП.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.
Згідно ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити відомості про особу, щодо якої розглядається справа.
Як вбачається із постанови № 000636 від 02.12.2013 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, зазначені вимоги головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороню земель Держсільгосінспекції в Рівненській області-державним інспектором сільського господарства в Рівненській області при її складанні дотримані не були.
Так, в мотивувальній частині зазначеної постанови, як на підставу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, посадова особа посилається на невиконання ним вимог ст.188-5 КУпАП, однак в резулятивній частині постанови вказує, що ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладає на нього штраф в розмірі 153 грн.
Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за «Самовільне зайняття земельної ділянки», відповідно до якої передбачено накладання адміністративного стягнення на громадян в виді штрафу в розмірі від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 170-850 грн.).
З наведеного вбачається, що накладення зазначеного розміру штрафу, який зазначений в постанові № 000636 від 02.12.2013 року не відповідало вимогам ст.53-1 КУпАП.
Розмір штрафу - 153 грн. (дев'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), який вказаний в зазначеній постанові відповідає розміру штрафу ст.188-5 КУпАП на яку посадова особа посилається в мотивувальній частині постанови.
Крім того, в постанові № 000636 від 02.12.2013 року вказується, що вона складена відносно ОСОБА_2, однак згідно паспорту НОМЕР_1 він зазначений як - ОСОБА_2.
( а.с. 26-27)
Згідно рішення Острозького районного суду від 17.02.2014 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Острозька міська рада, Рівненська регіональна філія державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації - позов задоволений повністю. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована в АДРЕСА_1 та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, серії ЯИ №069044, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.09.586.00244 від 12 листопада 2009 року.
( а.с.18-19)
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не подав.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Як вбачається з адміністративного позову, позивач звернувся до суду 30.12.2013 року. З відмітки на постанові № 000636 від 02.12.2013 року вбачається, що вона відправлена на адресу позивача 18.12.2013 року, а отримана ним - 20.12.2013 року.
( а.с. 3-6)
Зазначена обставина відповідачем не оспорюється. Тому суд вважає, що є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.
В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, зазначеного в постанові № 000636 від 02.12.2013 року нічим не спростовується, а тому суд вважає, що ця постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 160-163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити .
Скасувати постанову № 000636 по справі про адміністративне правопорушення від 2 грудня 2013 року.
Справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності провадженням закрити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Острозького районного судуГуц Ф.Л.