Справа № 344/10992/13-ц
Провадження № 2/344/403/14
25 березня 2014 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бойчука О.В.
секретар Кондратів Х.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні та визначення порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і остаточно просив про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні та визначення порядку участі батька у вихованні дитини і спілкуванні з дитиною - по вівторках, четвергах та суботах із 16.00 год. до 20.00 год.
До участі у справі в якості органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, залучено орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Суду пояснив, що мати не дозволяє батькові бачитися з дитиною, що порушує його права на участь у вихованні дитини. Просив позов задовольнити.
Відповідач, суду пояснила, що батько сам не бажає бачитись з дитиною, оскільки не приїздить до дитини та не телефонує. Дитина також не бажає бачити батька. Жодних перешкод у спілкуванні з дитиною позивачу не чинить. Просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача суду пояснив, що жодних правових підстав для задоволення позову немає, оскільки батько не довів свого бажання бачитись з дитиною, не сплачує належно аліменти і не дбає про дитину. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, який взяв участь у справі, подав суду висновок, наданий на підставі досліджених комісією обставин життя батьків і дитини.
У судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що не бажає бачитись з батьком, оскільки він не бере участі у її вихованні приблизно сім років. Натомість всім необхідним забезпечена завдяки матері.
Заслухавши пояснення сторін, дитини, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, та висновок, наданий представником органу опіки та піклування, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли сімейні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Так, не підлягає доказуванню обставина батьківства позивача щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки визнається сторонами.
За змістом висновку № 680 від 30.12.2013 року комісії з питань захисту прав дитини, визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на даний час не відповідатиме інтересам дитини (а.с. 48-50).
Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 151 Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, суд вважає, що позивач наділений правом особисто виховувати дитину в порядку, встановленому судом. При цьому суд вважає, що право позивача на спілкування з дитиною встановлене ст. 153 Сімейного кодексу України, згідно з якою мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом, зокрема обмежене положеннями ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, відповідно до якої батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Враховуючи встановлену частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини норму про приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, вищезазначені положення Сімейного кодексу України, рішення суду, якими встановлено місце проживання дитини з матір'ю та відмовлено у позбавленні ОСОБА_1 батьківських прав стосовно дитини, досліджені в судовому засіданні дані про стан здоров'я та вік дитини, думку самої ОСОБА_4, дані щодо батьків, суд вважає, що висновок комісії з питань захисту прав дитини про невідповідність виховання батьком своєї дитини її інтересам суперечить принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини з огляду на необхідність забезпечення дитини сімейним вихованням та співмірності впливу батька, щодо якого відсутні негативні характеристики, та матері на дитину, а також з невід'ємним врахуванням перспективи налагодження взаємовідносин та розвитку дитини на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Проте, з огляду на подану відповідачем довідку № 101, видану 05 листопада 2013 року Івано-Франківською державною дитячою художньою школою, про розпорядок навчання ОСОБА_4, суд вважає, що вимоги позивача про побачення з дитиною у вівторок та четвер кожного тижня місяця до задоволення підлягають в частині, яка не позбавляє дитину можливості навчання у зазначеній школі - з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. вівторка кожного тижня місяця, з 18 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. четверга кожного тижня місяця.
Вимога про побачення з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. суботи кожного тижня місяця підлягає до повного задоволення, оскільки зустрічі з батьком у зазначений час не позбавлять дитину спілкування з матір'ю у неділю, яка є також вихідним днем для матері і дитини.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 157 Сімейного кодексу України про відсутність права у того з батьків, з ким проживає дитина, перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини, суд вважає, що вимога про зобов'язання відповідача не чинити будь-яких перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною та в її вихованні підлягає до задоволення, оскільки створення таких перешкод доведено позивачем належними доказами.
Спілкування батька з дитиною, за переконанням суду, повинно відбуватися в межах міста Івано-Франківська, що забезпечить дитині у разі потреби можливість за нетривалий період часу повернутися додому. При цьому, враховуючи вік дитини, суд вважає, що спілкування батька і дитини може відбуватися без участі матері, оскільки батько, на думку суду, може самостійно забезпечити дитині належне виховання та розвиток.
Згідно із ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому понесені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідача в користь позивача.
На підставі вищенаведеного, відповідних норм матеріального права, а саме, ст.ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 151, 153, ч. 2 ст. 155, ч. 3 ст. 157 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15-16 Цивільного кодексу України, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 11, 57, 58, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - орган опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні та визначення порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
Визначити спосіб участі ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - побачення, спілкування та спільний відпочинок без присутності матері в межах міста Івано-Франківська з 19 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. вівторка кожного тижня місяця, з 18 год. 30 хв. до 20 год. 00 хв. четверга кожного тижня місяця, з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. суботи кожного тижня місяця.
Зобов'язати ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2, не чинити ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у її вихованні у час, визначений для побачень, спілкування та спільного відпочинку батька і дитини.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, 114 гривень 70 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Бойчук О.В.