Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/4527/14-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 196 КПК України Доповідач ОСОБА_2
31 березня 2014 року м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013060020001406 за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 , яка приймала участь у розгляді клопотання слідчим суддею суду першої інстанції щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , не жонатого, не працюючого, раніше судимого 23.07.2010 року Богунським районним судом м.Житомира за ст. 185 ч. 3 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі. Ухвалою суду від 12.09.2013 року ОСОБА_7 звільнений умовно-достроково, на підставі ст. 81 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Розгляд апеляційної скарги проводений з участю: прокурора ОСОБА_6 ..
Досудовим слідством ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого мобільного телефону марки «Sony-U-ST 251” imej НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , з кімнати гуртожитку АДРЕСА_2 .
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 24.03.2014 року, відмовлено у задоволенні клопотання слідчого, про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим і прокурором не надано доказів ухиляння підозрюваного від досудового слідства і суду, перешкоджання ним проведенню кримінального провадження та здійснення незаконного впливу не свідків кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нове рішення, яким обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Мотивує тим, що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення майнових злочинів і під час умовно-дострокового звільнення вчинив новий умисний, тяжкий злочин, під час затримання чинив опір працівникам міліції, не має постійного місця роботи, навчання.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка вважає апеляційну скаргу обґрунтованою і підлягаючою задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження № 12013060020001406 колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі зазначені у ст. 178 КПК України (тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і майновий стан, вид діяльності, місце проживання, наявність судимостей, його репутацію, міцність соціальних зв'язків та інші дані, які його характеризують).
Як слідує з матеріалів справи, суд належним чином дослідив надані матеріали справи та дані про особу обвинуваченого.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу, суд врахував дані про особу підозрюваного, розглянув доводи прокурора щодо тяжкості вчиненого злочину та необхідності забезпечення виконання процесуальних рішень по справі і не встановив наявності ризиків, передбачених законом.
Як видно з матеріалів справи, слідчим і прокурором не доведено наявність підстав обрання такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою. Не доведено також, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_7 має постійне місце проживання, проживає з матір'ю, є тяжко хворим 4 стадії на ВІЛ, за викликами слідства з'являється, доказів про вплив на слідство чи свідків не надано.
Твердження прокурора про те, що вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів не відповідає дійсності, оскільки за ч. 2 ст. 185 КК України передбачена відповідальність до 5 років позбавлення волі. А згідно ст. 12 КК України таке кримінальне правопорушення, є злочином середньої тяжкості.
За наведених обставин колегія суддів не встановила підстав для скасування рішення слідчого судді та обрання ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 24 березня 2014 року, про відмову в обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, без зміни.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Житомирської області: