Провадження № 274/1365/14-к
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/174/14
31.03.2014 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
з участю секретаря . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/1365/14-к про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 190 КК України,
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
законного представника потерпілого . ОСОБА_6
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7
обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
Потерпілий ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 уклали угоду про примирення, відповідно до якої 25 лютого 2014 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік автобусної зупинки «Авторемонтна», що розташована по вул. Мучній, 37 в м. Бердичеві, зустрів свого знайомого ОСОБА_5 . В цей час в нього виник умисел на заволодіння майном ОСОБА_5 шахрайським шляхом. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_5 надати йому для здійснення дзвінка належний останньому мобільний телефон. ОСОБА_5 , не знаючи про злочинні наміри ОСОБА_3 , добровільно передав йому свій мобільний телефон “Samsung GALAXY STAR Plus”, вартістю 900 грн., що був обладнаний двома сім-картами мобільних операторів «Лайф», вартістю 15 грн., та «Діджус», вартістю 10 грн., на рахунку яких коштів не було, флеш-картою пам'яті об'ємом 2 Гб, вартістю 40 грн. ОСОБА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_5 , фактично заволодів зазначеним телефоном та відмовився повернути його власнику, маючи намір в подальшому збути його та привласнити виручені від продажу кошти, чим заподіяв ОСОБА_5 шкоди на суму 965 грн.
Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , передбачена ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
20 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 і законним представником ОСОБА_6 укладено угоду про примирення, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 190 КК України та узгоджують вид і форму покарання ОСОБА_3 у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить в грошовому еквіваленті 510 (п'ятсот десять) гривень.
Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні приватного обвинувачення. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, є злочином невеликої тяжкості, тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 3 ст. 469 КПК України.
Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про примирення укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру (18.03.14) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Сторонами дотримано вимоги положень ст. 471 КПК України і в угоді у відповідності до цих вимог зазначено анкетні дані і статус сторін, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 190 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої ОСОБА_3 Кубі ОСОБА_8 , визначено, що шкоду потерпілому відшкодовано (претензій майнового характеру потерпілий і законний представник потерпілого не мають), зазначено узгоджене покарання та згоду сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
Укладення угоди між підозрюваним ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 і законним представником потерпілого ОСОБА_6 є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі правова кваліфікація злочину, скоєного ОСОБА_3 не є більш тяжкою, ніж це передбачено у ч. 3 ст. 469 КПК України
Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
Підстав вважати, що укладення угоди про примирення не було добровільним, або сторони не примирились у суду немає.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди.
Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Для визнання винуватості ОСОБА_3 наявні фактичні підстави.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_5 , законний представник потерпілого ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 , прокурор, захисник висловили одностайну думку про затвердження угоди про примирення. Потерпілий та обвинувачений вказали, що фактичні обставини, як вони зазначені у підозрі, відповідають дійсності.
Цивільний позов у провадженні не пред'явлено, дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Приймаючи до уваги призначене покарання, поведінку ОСОБА_3 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду, підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 469,471, 474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 20 березня 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 і законним представником потерпілого ОСОБА_6 , прийнявши рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначивши йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди, а потерпілим і законним представником потерпілого виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначене покарання; нероз'яснення їм наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 6, 7 ст. 474 КПК України.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1