Справа № 2/259/287/2014
259/11097/13-ц
11.03.2014 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - Черткової Н.І.,
при секретарі - Нескоромній К.Ю.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Куйбишевському районі м. Донецька, ПО Шахти "Октябрьський рудник" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Куйбишевському районі м. Донецька, ПО Шахти "Октябрьський рудник" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання, посилаючись на наступні обставини.
Позивач більш 20 років працював у вугільній промисловості з повним робочим днем під землею, внаслідок роботи з даними умовами праці підвергнувся впливу підвищеної запиленості повітряної сфери, тяжкому фізичному труду і прибав хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, 2 стадія, помірна течія, емфізема легенів, легенева недостатність першої ступені.
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 05.2005 року за формою П-4 вищевказане захворювання визнане професійним.
Згідно довідки МСЕК від 12.05.2005 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності та визначена втрата працездатності - 45 % безстроково.
Позивач знаходився як на стаціонарному, так і на амбулаторному лікуванні.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що після одержання хронічної хвороби, а також в подальшому він зазнав дуже сильного фізичного болю і страждань, після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина. Позивач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 45 000 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, пов'язану з травмою на виробництві 45 000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька, у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача - ПО Шахти "Октябрьський рудник" в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Суд, заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач більш 20 років працював у вугільній промисловості з повним робочим днем під землею, внаслідок роботи з даними умовами праці підвергнувся впливу підвищеної запиленості повітряної сфери, тяжкому фізичному труду і прибав хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології, 2 стадія, помірна течія, емфізема легенів, легенева недостатність першої ступені.
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 05.2005 року за формою П-4 вищевказане захворювання визнане професійним.
Згідно довідки МСЕК від 12.05.2005 року позивачу була встановлена 2 група інвалідності та визначена втрата працездатності - 45 % безстроково.
В судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився як на стаціонарному, так і на амбулаторному лікуванні.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Законом України «Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.
Проте, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 45% професійної працездатності, внаслідок чого у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, мали місце послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров'я.
Оскільки позивач отримав професійне захворювання на виробництві і при цьому мало місце протиправність дій відповідача ПО Шахти "Октябрьський рудник", суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов'язаних з порушенням Закону України «Про охорону праці», «Положення про ділянку з видобутку вугілля № 3», Правил безпеки у вугільних шахтах.
Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов'язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Доказами, на підставі яких суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акти про розслідування нещасного випадку, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності, виписки із історії хвороби, пояснення позивача, його представника та представника відповідача.
Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237 КЗпП України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на її відшкодування.
Як вбачається з висновків МСЕК, які містяться в матеріалах справи, позивачу вперше встановлено 25 % втрати професійної працездатності в 1981 р., 20% - в 2000 р. у зв'язку з отриманням захворюванням - хронічний бронхіт.
В подальшому висновками МСЕК, в тому числі і на час дії ФСС, тобто 06.06.2005 року, зазначене захворювання підтверджувалось 45 % втрати професійної працездатності.
Таким чином, на момент отримання позивачем зазначеного захворювання та встановлення вперше втрати професійної працездатності у 1981 році діяли «Правила відшкодування власником підприємств, установи і організацій або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472.
Саме на підставі зазначених Правил підприємством, де працював позивач у свій час призначалися та виплачувалися збитки у зв'язку з професійним захворюванням, у свою чергу ФСС не може нести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди.
Виходячи із вищевикладеного, суд вважає можливим стягнути саме з відповідача - ПО Шахти "Октябрьський рудник" на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 13 500 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Куйбишевському районі м. Донецька, ПО Шахти "Октябрьський рудник" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.
Стягнути з ПО Шахти "Октябрьський рудник" на користь ОСОБА_1 13 500,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: